Вікторія Губарева
На перший погляд може здатись, що США майже не підтримували сектор охорони природи в Україні. Втім, наслідки рішення Трампа можуть бути більш відтермінованими, зважаючи на колосальні об’єми допомоги США іншим міжнародним фондам, в яких Україна має членство. Які наслідки рішення 47-го президента США для програм, що підтримували захист навколишнього середовища в Україні — читайте в цьому матеріалі.
Майже одразу після інавгурації президент США Дональд Трамп видав наказ про призупинення допомоги американськими агентствами та департаментами іншим країнам на строк до 90 днів. Цей крок мав руйнівні наслідки для всього світу. Обґрунтування такого рішення — “невідповідність” цих виплат американським інтересам. “[виплати – ред.] служать для дестабілізації світового миру, просуваючи в інших країнах ідеї, які є прямою протилежністю до гармонійних і стабільних відносин всередині країни та між ними”, — сказано в документі.
Впродовж 90 днів після оприлюднення наказу всі виплати мають бути переглянутими на “доцільність”. Це стосується всіх виплат іноземним державам і неурядовим організаціям-виконавцям, міжнародним організаціям і підрядникам. Це не означає, що проекти закрились остаточно, втім, по більшості з них всі активності були призупинені, навіть в тих випадках, коли гроші вже були перераховані на рахунки організацій, що отримали фінансування. Пізніше в адміністрації Трампа повідомили, що 83% від усіх існуючих контрактів були скасовані. Це призвело до певних пертурбацій в їхній роботі, зокрема, і в Україні.
Пряма підтримка сектору “Довкілля” в Україні від США і до перекриття допомоги виглядала сумнівно
За даними веб-сайту уряду США (ForeignAssistance), допомога Україні складається з дев’яти основних напрямків, і найбільші видатки з них — на економічний розвиток, гуманітарну допомогу, а також на сектор “Демократія, Захист прав людини та Врядування”. Видатки на сектор “Довкілля” — 303.6 тисяч доларів у 2024 році — на останньому місці.
Основною організацією, від якої кошти надходили до України, була USAID, що опинилась в центрі уваги з перших хвилин після публічних висловлювань американського президента.
Втім, що стосується витрат на сектор “Довкілля”, більша частина суми — 286.1 тисяча доларів, надійшла від Держдепартаменту США, а партнером, що імплементував проект в Україні виступала Агенція стійкості культури України (Agency for Cultural Resilience) — громадська організація, що координує свою діяльність з Міністерством культури та інформаційної політики України у форматі робочої групи з питань збереження культурної спадщини в умовах воєнного стану.
*Ми направили запит до ГО “Агенція культурної стійкості України”, аби дізнатись, який саме проект з захисту довкілля реалізувала організація. Ми внесемо оновлення до цього матеріалу, як тільки отримаємо відповідь.
Ще два видатки на суми 4820 та 2640 доларів США було направлено в рамках сектору “Чисте продуктивне довкілля” (Clean Productive Environment) та 10 тисяч доларів США у секторі “Природні ресурси та біорізноманіття” (Natural Resources and Biodiversity) було направлено до Міністерства аграрної політики України, а реалізаторами проекту стали громадські організації, назви яких не зазначаються.
Виходячи з цього, можна сказати, що США практично не вкладали фінанси безпосередньо у захист довкілля в Україні. Більша частина видатків була пов’язана із Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), яке надавало кошти на програми із захисту здоров’я, гуманітарну підтримку, економічний розвиток, розвиток демократії та захист прав людини, освіту та соціальні сервіси, а також на сектор “Мир і безпека”. Інші урядові агенції США також надають фінансування та ресурси на підтримку охорони довкілля України, однак через відсутність відкритих даних про їхню фінансову підтримку ми їх у цій статті не розглядаємо.
Повний перелік організацій, які отримували допомогу від USAID за п’ятьма ключовими напрямками, опублікувало українське видання “Економічна Правда”. Якщо ознайомитись із цим переліком, виявляється, що захист довкілля — лише можливий “побічний результат” такого фінансування (наприклад, цифрова трансформація разом із іншими держструктурами Міндовкілля), але не пряма ціль видатків. Тож і вплив саме відмови фінансування на природоохоронну сферу може були лише мінімальним.
Втім, це не означає, що втрата підтримки, навіть тимчасова, може бути безболісною. На кошти, передані Україні USAID, закупались основні життєво важливі ліки, медичні послуги, продукти харчування, житло і допомогу на прожиття, а також витратні матеріали і адміністративні витрати, необхідні для надання такої допомоги; проводилось гуманітарне розмінування, забезпечувались потреби в електроенергії під час блекаутів та багато іншого. Що безумовно вплине на роботу природоохоронних та екологічних організацій.
Менш очевидний вплив, який ми можемо відчути, але не одразу
Все вищеописане стосується лише прямої допомоги, яка була направлена українському уряду та громадським організаціям. Оскільки США призупинило виплату всіх міжнародних видатків, це торкнулось також і всесвітніх фондів, які відповідають за збереження природних територій, біорізноманіття, водних ресурсів та екосистемних послуг та подолання кліматичної кризи.
В цей перелік входить Clean Technology Fund — фонд, який у 2010-х вклав в український уряд 350 мільйонів доларів до 2050 року для зменшення ризиків і загальних витрат на інвестиції у відновлювану енергетику, енергоефективність житлових та державних будівель, централізоване теплопостачання та промисловість, впровадження Smart Grid компонентів в системі транспортування та виробництва електроенергії з газової мережі з нульовими викидами.
Ще один приклад — Глобальний екологічний фонд (GEF), який включає кілька багатосторонніх фондів, які спільно працюють над комплексним вирішенням проблем планети. GEF фінансував, в тому числі, агентство ПРООН, яке реалізує в Україні різні напрямки, зокрема Підтримку зеленого відновлення в Україні, Пом’якшення та адаптацію до зміни клімату та інші.
Значна частина цього фінансування тепер також перебуває під питанням. 20 лютого сенатор-республіканець Майк Лі з Юти вніс проєкт про повний вихід США у 2025 році з ООН і всіх пов’язаних із нею агентств, а також припинення фінансування їхньої діяльності.
В інших випадках видатки уряду США напряму фінансували ПРООН для реалізації програм по всьому світу, втім тепер і це фінансування теж під питанням. В останню декаду лютого сенатор-республіканець Майк Лі з Юти вніс проєкт щодо повного виходу США у 2025 році з ООН і всіх пов’язаних з нею агентств, а також припинення фінансування їхньої діяльності.
І хоча призупинення фінансування цих фондів і агентств напряму може бути не пов’язано із проектами, що реалізуються в Україні, це створює ризики скорочення видатків на підтримку в майбутньому через перерозподіл коштів між проектами всередині фондів.
Чи назавжди зникла допомога?
Початково гранти мали бути переглянуті впродовж 90 днів — так зазначено в наказі Трампа, а їх продовження чи припинення — погоджено із держсекретарем США Марко Рубіо. В наказі сказано, що гранти можуть бути відновлені, припинені назавжди або ж змінені за формою.
Пізніше був позов та судове рішення у відповідь на клопотання в рамках процесу, що зобов’язувало Державний департамент та USAID сплатити всі рахунки та запити на фінансування, виставлені до 13 лютого, а також уряду США — розблокувати всі інші виплати зовнішньої допомоги до 27 лютого. Однак наказ ігнорувався до 10 березня, коли держсекретар Марко Рубіо оголосив, що адміністрація Трампа скоротила іноземну допомогу США, скасувавши 83% програм (5200 із 6200 міжнародних програм USAID).
27 лютого адміністрація президента США у рамках цього ж судового процесу, що досі триває, оголосили про скасування більше ніж 90% грантів USAID (скасовано було 5800 грантів, збережено — лиш 500) та державних грантів, доля яких для України була мізерною у порівнянні із фінансуванням USAID, але все ж була. З них (по всьому світу, не тільки для України) збережено було 2700 грантів, скасовано — 4100. Пізніше в адміністрації також уточнили, що “все ще залишається 297 контрактів, які потребують перегляду”.
Однак і таке рішення остаточним називати ще рано. Пізніше позивачі відмовилися від твердження, що Рубіо особисто переглядав усі рішення про розірвання контрактів, стверджуючи, що “одній людині або навіть групі людей було б неможливо змістовно переглянути всі ці контракти і присудження за такий короткий період”.
Судовий процес може тривати роками, і враховуючи ігнорування проміжних рішень суду адміністрацією президента, не факт, що за каденції Трампа результат цих подій буде на користь отримувачів грантів США.
Чи варто лізти в помиральну яму?
Високопосадовці Держдепартаменту США складають список винятків із заморожування іноземної допомоги для України, пише Politico з посиланням на джерела та відповідний документ.
Винятки, що обговорюються, стосуються економічної підтримки України та розмінування її території, програм з контролю за наркотиками та охорони здоров’я, а також рахунків для фінансування підтримки демократичних інститутів та громадянського суспільства. Якщо порівнювати загальні витрати США в Україні у першій половині 2024 року із витратами на згадані вище три напрямки, в 2024 році вони складали 990 мільйонів доларів США з загальних 5.8 мільярдів. Це дає трохи надії для гуманітарних програм, адже скорочення фінансування в 6 разів — це краще, ніж скорочення в 10.
Не можна не зважати й на той факт, що природоохоронні організації і раніше в основному підтримувались за рахунок установ та інституцій західної Європи, великий вклад у підтримку також зробила Японія. Тож і катастрофи не буде, адже це фінансування поки залишається незмінним. Перерозподіл коштів можливий і найімовірніше буде, як було зазначено вище.
Тож попри призупинення фінансування з боку США, українська природоохоронна сфера не залишилась без підтримки. Багато екологічних ініціатив продовжують свою діяльність завдяки допомозі європейських країн, міжнародних фондів та приватних донорів. Водночас невизначеність із грантовими програмами США може позначитися на довгострокових проєктах, зокрема тих, що спрямовані на збереження біорізноманіття та відновлення екосистем. Важливо відстежувати подальший розвиток подій, адже рішення щодо міжнародної допомоги можуть змінюватися в міру розвитку політичної ситуації.
Джерело головного зображення: telegrafi.com
