Підрив Каховської греблі - тест на "зелений вибір" під час відновлення України – Ukraine War Environmental Consequences Work Group

Підрив Каховської греблі шокував світ як екстремальний приклад мілітаризації цивільної інфраструктури, але він також підняв питання про наявні шляхи для дійсно сталого відновлення після війни. Ця техногенна катастрофа дає можливість переосмислити варіанти управління річками в умовах мінливого клімату, а також шукати стійкі природоорієнтовані рішення і просувати найбільш ефективні технології в процесі відновлення України. Ці майбутні виклики є важливими не лише для українців та громадян всієї Європи, але й привертають увагу та співчуття екологічних громадських організацій по всьому світу.

Сьогодні у спеціальній заяві двадцять чотири професійні організації громадянського суспільства з двадцяти різних країн засудили руйнування Каховської греблі та закликали посадовців, які цього тижня зберуться на Конференції з відновлення України (URC 2023) у Лондоні, шукати сталі варіанти вирішення нагальних енергетичних та водних потреб з одночасним відновленням природних екосистем в Україні.

URC 2023 Конференція – це міжнародний захід високого рівня для дискусій щодо прогресу реформ, який сьогодні став головною міжнародною платформою для обговорення підтримки відновлення та відбудови України після російської агресії та величезного масштабу пошкоджень і втрат, завданих Україні внаслідок російського вторгнення. Сприяння швидкому відновленню та довгостроковій відбудові задля процвітання України є важливим компонентом для справедливого та тривалого миру.

У липні 2022 року на Міжнародній конференції з відновлення України в Лугано, Швейцарія, український уряд представив План відновлення України під час і після війни. Як відзначають експерти українських екологічних організацій, план URC 2022 містить потенційно шкідливі і «брудні» проекти, які не відповідають підходу до «Зеленого відродження» України та ігнорує екологічні принципи відновлення країни, запропоновані раніше 25 громадськими організаціями.

Вивчення веб-сайту Лондонської конференції змушує побоюватися, що той самий анти-екологічний план буде запропоновано до обговорення і на конференції 2023 року.

Екологи сподіваються, що огляд альтернатив розвитку, представлений вибухом Каховської греблі, може змусити осіб, які приймають рішення в Лондоні, почати мислити “нестандартно” і запропонувати стійкі рішення.

Питання сталого відновлення завжди були в центрі уваги робочої групи UWEC. Тому ми публікуємо нижче цю заяву та список підписантів.

Заява щодо катастрофи на Каховській ГЕС та проблем відновлення

Українська природоохоронна група, International Rivers, [а також інші організації-підписанти] засуджують використання греблі Каховської ГЕС, руйнування якої прискорило техногенну катастрофу, що розгортається в Україні, і наслідки якої будуть відчувати на собі довкілля та люди протягом наступних поколінь. Греблі на річках не повинні використовуватися як зброя війни.

Руйнування греблі Каховської ГЕС серйозно вплинуло на життя сотень тисяч людей як вище, так і нижче за течією, зачепило понад 40 природоохоронних територій з десятками ендемічних видів, оголило і понесло в море токсичні відкладення, накопичені у водосховищі за його 70-річну історію, затопило щонайменше 50 населених пунктів на обох берегах Дніпра, а також Інгульця, спричинивши масове переміщення людей, і відрізало від води до 500 000 гектарів зрошуваних полів, окрім інших наслідків. Відновлення нового середовища, придатного для життя, займе багато років, якщо не багато десятиліть.

Руйнування дамби є найсерйознішим ударом по довкіллю під час цієї війни і становить воєнний злочин, який має бути розслідуваний Міжнародним кримінальним судом як “екоцид” або за іншою відповідною статтею міжнародного права. Міжнародне співтовариство має притягнути Росію до відповідальності за всі незліченні екологічні та гуманітарні злочини, скоєні під час цієї війни.

Трагедія, що розгортається, не завадила гідробудівній індустрії просувати свої послуги, навіть коли вода ще затоплювала міста, розташовані нижче за течією. Міжнародна асоціація гідроенергетики (IHA) у своїй заяві, в якій помітно уникала згадки про початок війни Росією, пообіцяла підтримати “процес перепланування та реконструкції, коли прийде час”, натякаючи на майбутні прибуткові контракти. Наступного дня після вибуху на греблі Каховської ГЕС ІНА відсвяткувала випуск нової доповіді “Перспективи розвитку гідроенергетики”, в якій закликала подвоїти світовий гідроенергетичний флот, ігноруючи негативні наслідки цієї галузі та катастрофу, що відбувається в Україні.

Тим часом, прорив греблі Каховської ГЕС, що є цілеспрямованим російським вторгненням в Україну, нагадав людству, що великі греблі часто можуть стати зброєю масового ураження. Будівництво дамб вище за течією від населених пунктів може загрожувати життю тисяч людей – у випадку з Каховкою, 40 000 людей живуть у небезпеці, і щонайменше 50 з них вже підтверджені загиблими, а до тисячі вважаються зниклими безвісти. Повінь також завдала великої шкоди природним екосистемам і біорізноманіттю унікальних водно-болотних угідь у долині Дніпра – однієї з найбільших річок Європи. Небезпечні в мирний час, ці дамби стають смертельною загрозою під час війни, громадянських заворушень і терористичних актів.

Ця катастрофа також є яскравим нагадуванням про небезпеку, яку можуть становити дамби. Окрім воєнних дій, дамби все частіше піддаються ризику руйнування, оскільки були збудовані багато десятиліть тому і тепер термін їх експлуатації добігає кінця, а повені, спричинені зміною клімату, загрожують дамбам і населеним пунктам, розташованим нижче за течією. До 2050 року більшість людей житиме нижче за течією від великої старіючої дамби.

Україна як ніколи потребує підтримки для швидкого та сталого відновлення. Однак руйнування застарілої радянської інфраструктури також дає можливість для економічного, соціального та екологічного покращення завдяки використанню нових ефективних та дружніх до природи підходів і технологій, уникаючи помилок минулого.

Відновлення Каховської ГЕС потужністю 350 МВт оцінюється у понад 1 млрд євро, хоча повна вартість, ймовірно, буде набагато більшою, якщо врахувати відновлення величезного водосховища. На це також підуть роки, а відновлення водопостачання з водосховища до Криму може зайняти більше десятиліття. Відновлення дамби та водосховища площею 2000 км² не є найкращим варіантом з огляду на надзвичайну вартість, значний вплив на довкілля, вразливість клімату, постійну загрозу руйнування та наявність більш раціональних рішень.

Наприклад, подібна сонячна електростанція зайняла б менше 1% площі колишнього водосховища, коштувала б лише частину вартості відновлення гідроенергетичного об’єкту і могла б бути побудована менш ніж за два роки.

Спеціальні системи водопостачання та більш водоефективні схеми зрошення, які не потребують відновлення греблі, можна і потрібно впроваджувати негайно, замість того, щоб обирати варіант, на реалізацію якого підуть роки. Ці зусилля вже докладаються.

Розвиток сонячної енергетики на колишньому водосховищі може слугувати для живлення насосів нових систем водопостачання, одночасно захищаючи місцеву рослинність від посухи. Це можна було б доповнити вітроелектростанціями, які б використовували природні сильні вітри в долині. Поява понад 1000 км² вільних земель – це реальна можливість для розвитку відновлюваної енергетики та інших видів економічної діяльності, більш дружніх до природи.

Сталі та вигідні альтернативи є можливими, якщо підтримуючі уряди та міжнародні компанії справді вирішать допомогти у сталому розвитку України, а не просто розглядатимуть майбутнє “відновлення” як бізнес-можливість для галузей, які більше не вітаються вдома.

Наші серця з жертвами цього злочину. Наш гнів спрямований проти його виконавців: тих, хто розпочав війну і, ймовірно, підірвав дамбу, і тих, хто побудував її, а потім не підтримував належним чином. У той час як друзі України збираються на міжнародну конференцію з відновлення України в Лондоні 21-22 червня, ми сподіваємося, що світ приєднається до України у плануванні та впровадженні дійсно сталого відновлення.