Олексій Овчинніков
Продовжуємо збирати для вас найважливіші новини, події та аналітику щодо екологічних наслідків російської війни в Україні. Ми будемо раді зворотному зв’язку, який ви можете залишити у вигляді коментаря до тексту, написавши на пошту (editor@uwecworkgroup.info) або зв’язавшись з нами через соціальні мережі.
Внаслідок чергової атаки Росії сталося нафтове забруднення двох озер у Києві
Після чергової масованої атаки цивільної інфраструктури сталося забруднення озер Кирилівське та Йорданське в Оболонському районі, до яких потрапили нафтопродукти. Місцева адміністрація заявила, що розпочала ліквідацію екологічної катастрофи. Так, на першому етапі ДСНС (Державна служба з надзвичайних ситуацій) локалізувала розлив нафтопродуктів за допомогою бонових загороджень. На другому етапі передбачається використання сорбенту, який дозволить прибрати нафтопродукти з акваторії.
Взаємна атака по нафтовій та нафтопереробній інфраструктурах призвела до значного забруднення ґрунтів і вод як в Україні, так і в Росії. Однак якщо в Україні існує можливість цивільного моніторингу і, як наслідок, адміністративні інститути намагаються усувати наслідки, то в Росії після всіх атак по нафтових терміналах та НПЗ (нафтопереробних заводах) інформація про екологічні наслідки замовчується. Якими є масштаби катастрофи та як вони усуваються – зрозуміти сьогодні неможливо.
Докладніше: Нафтова ескалація. Руйнування нафтової промисловості під час війни та її екологічні наслідки
Внаслідок обстрілів Росії у Чорнобильській зоні горять ліси
Як пише Suspilne.media, внаслідок падіння російських безпілотників, у Чорнобильській зоні сталися спалахи пожеж у лісах. Працівники ДСНС займаються локалізацією та ліквідацією пожеж, проте найчастіше це зробити складно. Крім того, незабаром після однієї пожежі може швидко спалахнути нова. Внаслідок пожеж відбувається активне забруднення повітря, що впливає на якість повітря у Києві, де фіксується смог.
Робота з фіксації та локалізації пожеж відбувається не лише на землі, а й із космосу. Так, дослідники українського метеорологічного інституту фіксують загоряння за допомогою супутникових даних, що полегшує роботу ДСНС.
Варто зазначити, що пожежі в українській частині Чорнобильської зони є поширеним явищем. Фіксувалися вони і до війни, тож побоювань щодо зростання радіаційного фону місцеві жителі не мають. Проте воєнні дії, а також спричинені зміною клімату аномальні погодні явища сьогодні збільшують ймовірність лісових пожеж не лише у Чорнобильській зоні, а й у всій Україні. Так, нещодавно в Чорнобильській зоні було помічено вогняне торнадо.
Однак, крім лісових пожеж, воєнні дії в районі Чорнобиля є небезпечними також через удари по інфраструктурі АЕС (наприклад, по саркофагу над реактором), а також по сховищу ядерного палива.
Один із таких ударів, як повідомляє Greenpeace Ukraine з посиланням на Енергоатом, стався вночі 7 червня. Російський військовий дрон атакував Центральне сховище відпрацьованого ядерного палива, що могло призвести до радіаційного забруднення. Частково було зруйновано будинки прийому контейнерів і спалахнула пожежа, яку вдалося ліквідувати. Як зазначив Ян Ванде Путте, фахівець із радіації та атомної енергетики в українському відділенні Greenpeace, це вже не перша атака по інфраструктурі Чорнобильської АЕС з боку Росії за останні півтора роки. Удар по конфайнменту 14 лютого 2025 року створив серйозну загрозу і вимагатиме значних коштів на відновлення. Нові атаки лише збільшують ймовірність нової радіаційної катастрофи.
Докладніше : Зона та війна: нова трагедія Чорнобиля
Дослідження негативного впливу воєнних обстрілів на ґрунти
Дослідники Біосферного заповідника “Асканія-Нова” внаслідок окупації одного із найбільших заповідників Європи сьогодні змушені працювати за його межами. Однак, що важливо – робота не зупиняється. Спільно з колегами з Національного ботанічного саду імені М.М.Гришка НАН України сьогодні вчені проводять дослідження ґрунтів та сукцесійних змін рослинності на місці вибухів та фортифікаційних споруд.
Дослідження, проведене за допомогою рентгенофлюорисцентного аналізатора Elvatech, показало високий вміст міді, а в інших випадках – свинцю та кадмію – на місці вирв. Поки що говорити про висновки зарано. Як зазначають дослідники, сьогодні не можна впевнено сказати, де відбувається зміна складу ґрунтів в результаті вибуху, де — від горіння пального, а де вибух просто вивернув на поверхню материнську породу або нижні шари ґрунту. Підвищений вміст того чи іншого металу може виявитися саме подібним виверженням породи, а не забрудненням. Зробити висновки можна буде після детальнішого порівняльного аналізу щодо співвідношення металів між собою.
В Україні суд задовольнив позов проти Росії за заподіяння шкоди довкіллю
Шосткинський районний суд Сумської області задовольнив запит екологічної організації “Екологія-Право-Людина” (ЕПЛ) і вимагає від Росії 6.1 мільйона гривень компенсації за шкоду, заподіяну довкіллю.
Йдеться про збитки, завдані національному парку, який входить до складу Деснянського біосферного заповідника ЮНЕСКО. У зверненні, складеному ЕПЛ, заявлялося, що внаслідок воєнного вторгнення Росії було знищено понад сотню дерев, забруднено територію нацпарку, зруйновано природний комплекс. Суд задовольнив клопотання, а також ухвалив, що забруднення національного парку стало прямим наслідком військового вторгнення Росії, РФ не може посилатися на судовий імунітет, а також держава-агресор має нести відповідальність за знищення природної спадщини України.
Як зазначила Олена Пелих, адвокатка, яка представляла інтереси ЕПЛ у суді: “Це рішення має особливе значення далеко за межами одного національного парку. Суд підтвердив, що збитки, заподіяні довкіллю в результаті війни, можуть бути належним чином зафіксовані, оцінені і стягнуті з держави-агресора в судовому порядку“.
Поки що суди із задоволення репарацій за знищення української природи Росією не мають масштабного характеру, проте те, що вони проходять — дуже важливо. Важливим є також те, що задовольняються запити з боку цивільних об’єднань. Все це є комплексним процесом, оскільки для отримання репарацій має бути перехід із національного рівня на міжнародний.
Білоруські екологічні організації під час війни
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну супроводжується репресіями проти громадянського сектора в країнах регіону, насамперед у Білорусі та Росії. У Білорусі репресії проти екологічного руху почалися ще раніше – у 2020 році під час протестів проти фальсифікованих виборів і посилилися в 2021 році, коли було ліквідовано більшість екологічних організацій.
Одна з ключових екологічних організацій Екодом, яку визнано екстремістською в Білорусі і сьогодні продовжує роботу у вигнанні, опублікувала звіт про роботу білоруських екологічних організацій під час соціально-політичної кризи та повномасштабного вторгнення. У ньому описані основні екологічні кампанії, які проводилися в Білорусі до 2020 року – антиядерна кампанія проти будівництва АЕС (атомної електростанції), а також кампанія проти будівництва акумуляторного заводу у Бресті. Репресії проти екологічних активістів, які супроводжувалися арештами, тюремним ув’язненням і навіть загибеллю одного з активістів (Вітольда Ашурока), ліквідація екологічних організацій та визнання їх екстремістськими формуваннями, що передбачає кримінальну відповідальність за співпрацю.
Незважаючи на репресії та переслідування, білоруські екологічні організації продовжують боротися за екологічні та кліматичні права своїх співгромадян, підтримують українських колег та займаються питаннями аналізу кліматичних та екологічних питань у регіоні.
Джерело головного зображення : ngu.com.ua
