Тетяна Жавжарова
Світ планував говорити про втрати і збитки. Україна – про наслідки війни для довкілля. І всі очікували фінансування. Що ж з цих очікувань справдилося? Ми проаналізували важливі рішення COP27 для України.
Очікування і реальність
Найбільше досягнення COP цього року – домовленість про створення Фонду відшкодування втрат і збитків від наслідків зміни клімату. Це ті втрати, яких країни не можуть уникнути і до яких не здатні адаптуватися, як-от пошкоджена інфраструктура та майно, а також пошкоджені природні екосистеми чи культурні активи. Однак ми ще не знаємо, які країни його будуть наповнювати та які матимуть доступ до фінансування.
55 найбільш вразливих країн Півдня та Океанії давно вже цього вимагали, і саме «африканський» COP у Єгипті став місцем, де домовленість була укладена. Втім, з важливим уточненням: багатші країни G20 (які, власне, мали оплачувати ці збитки) не могли домовитися про те, хто і скільки має заплатити. Китай – друга за величиною економіка світу – платити відмовився.
«Влітку 2023 року відбудеться додаткова зустріч щодо напрацювання правил і процедур, щоб на COP28 ухвалити рішення про функціонування цього фонду. Україна не буде одним із основних отримувачів цього фонду, бо багато країн світу зазнають суттєво більших збитків від зміни клімату. Однак ми повинні брати активну участь у розробці процедур, бо вони можуть потім застосовуватися і до інших фондів щодо розподілу фінансування», – пояснила Світлана Гринчук, заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.
Скептики вважають, що робота Фонду стартуватиме ще декілька років. У якості доказів наводиться інформація про те, що обіцяні торік вразливим країнам 100 мільярдів кліматичного фінансування досі не були їм надані.
Знову на СОР27 озвучували наміри скорочувати використання вугілля, а в рамках Партнерства для справедливого енергетичного переходу виділили фінансування для реформи енергетики у країнах «третього світу», залежних від вугілля.
«Після попереднього COP країни домовились оновити свої зобов’язання для утримання зростання середньої глобальної температури на рівні 1,5, але мало країн це зробили. Більше того, на COP27 були помічені спроби схилити дискусію до зниження амбіцій, щоб спинитися на 2 градусах. Мало було зроблено у сфері адаптації до зміни клімату, у деталізації попередніх механізмів відшкодування втрат і збитків», – оцінив результативність Максим Бабаєв, координатор Української кліматичної мережі (УКМ).
Для України цікавим на COP27 було теж привернення уваги світу до пошкоджень і збитків, які принесла війна, та пошук фінансування майбутнього «зеленого відновлення» за рахунок кліматичних коштів. Україна планувала активні переговори з іншими країнами щодо ринкових і неринкових механізмів регулювання викидів парникових газів. Зокрема, наша держава ще з часів Кіотського протоколу цікавиться запуском вуглецевих ринків і сподівається отримувати фінансування на розвиток чистих технологій за рахунок продажу квот. Адже через війну ми маємо спад промисловості та вугільної генерації та повну відміну авіарейсів, що дало змогу знизити викиди вуглецю більше, ніж планувалося. Започаткований Паризькою угодою вуглецевий ринок досі не працює і узгодження технічних правил його роботи триває.
Гринчук підсумовує, що очікувалося більше домовленостей у сфері адаптації, але до COP28 мають бути підготовлені рішення щодо глобальної цілі з адаптації, і вже напрацьовуються рішення про подвоєння глобального фінансування заходів з адаптації.
З нового: окрім розвитку ВДЕ, в рішенні переговорів з’явилося формулювання «низьковуглецеві енергетичні системи», що може означати інвестиції в атомну енергетику чи проєкти з уловлювання вуглецю.
Що Україні вдалося донести до світу під час COP27?
Тема війни в Україні не була предметом переговорів Саміту лідерів, але фактично в усі дні досить жваво обговорювали вплив війни на європейську енергетичну безпеку та глобальну кліматичну справедливість.
У своїй промові, яку цитували всі великі ділові видання світу, Президент України Володимир Зеленський заявив світовим лідерам, що саме російська війна спричинила енергетичну кризу, яка змусила десятки країн відновити виробництво електроенергії на вугіллі. Одначе спільну відповідь Заходу можна висловити словами президента Франції Емануеля Макрона: «Ми не будемо жертвувати кліматичними цілями через війну в Україні».
Україна вперше за всі роки COP мала свій павільйон, який був оформлений у вигляді воронки від снаряду, але розповідала не тільки про вплив війни на довкілля.
«Цього року відбулася особлива синергія і співпраця усіх стейкхолдерів – держави, бізнесу та громадськості – і ми виступили єдиним фронтом, висвітлюючи проблемні питання», – зазначила Світлана Гринчук.
СОР27 був поділений на тематичні дні, коли обговорювалися різні проблеми, і Україна представила свою позицію щодо кожної теми. Перший Український павільйон був один з найвідвідуваніших, біля трьох – чотирьох подій і 300 відвідувачів щодня.
Ми розповідали світові про наслідки війни для довкілля і клімату, збільшення викидів вуглецю від війни, про вплив війни на європейську кліматичну політику та на продовольчу безпеку у світі, про ВДЕ та водень.
На заході «Вплив російсько-української війни на кліматичні політики Європи та подальші дії» експерти прийшли до думки, що наразі Європа стикнулася зі значними викликами, які змусили стати більш незалежними від російського викопного палива.
Андрей Ілас, аналітик фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) зазначив, що орієнтовно 30% ринкової вартості російського викопного палива потрапляє в державну скарбницю рф. Саме російська агресія підвищила ціни на викопне паливо та стимулювала декарбонізацію, вважають європейці.
«Російська війна стала реальним поштовхом для Євросоюзу, щоб ми відмовилися від викопного палива та інвестували у відновлювані джерела енергії. Також серйозним викликом для нас стане відбудова України», – зазначила директорка CAN Europe Кіара Мартінеллі, яка модерувала захід.
Іншою проблемою для України є ускладнення підрахунку та верифікації викидів, які спричиняє російсько-українська війна. Про це говорили на сайд-івенті «Dealing with military and conflict related emissions under the UNFCCC», де представили дослідження Climate damage caused by russia’s war in Ukraine.
Так, протягом семи місяців, з лютого 2022 року, загальний обсяг викидів вуглецю становив 82,8 млн тонн, з них внаслідок пожеж – 23,8 млн тонн СО2, бойових дій – 8,9 млн тонн СО2, руху внутрішньопереміщених осіб та біженців – 1,4 млн тонн СО2.
Але найбільше викидів спричинить відбудова об’єктів цивільної інфраструктури – 48,7 млн тонн СО2.
Про це розповіли представники Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України разом з проєктом APENA 3 на заході «Відходи війни: виклики для України, вплив на довкілля та клімат».
«Ми ще раз заявили всім нашим світовим партнерам, що проблема відбудови України стоїть зараз нагально. Відходи від руйнувань будівель, інфраструктурних об’єктів, військові відходи спричиняють дуже великий вплив на довкілля і зміну клімату. Забруднюються ґрунти, вода, страждають люди. Чим більше таких відходів з’являтиметься і не буде повторно використовуватись, тим більший це буде мати вплив на довкілля і життя», – зазначила юристка реформи управління відходами RST (Reform Support Team) Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Вусик. – «Ми не можемо впоратися самі та потребуємо допомоги всього світу».
За перші два місяці повномасштабної війни в Україні було спродуковано приблизно 15,2 млрд тонн відходів (знищені чи пошкоджені будинки) та понад 325 000 тонн відходів становила спалена російська техніка.
В Україні наразі сформований проєкт рішення щодо поводження з відходами від руйнувань, який загалом передбачає питання переробки таких відходів, повторне використання та складування. Українська сторона закликала міжнародних експертів приєднатися до розробки документа, оскільки Україна вже не перша країна у світі, де постало питання правильної утилізації відходів війни.
Досить несподіваним було обговорення ролі гендерної рівності в декарбонізації та зеленому відновленні як можливості. «Зелене відновлення може бути використано як вихідна точка не лише для декарбонізації та екологічної модернізації, але й для соціальних трансформацій», – зазначила координаторка програми «Зміна клімату та енергетична політика» Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна Оксана Алієва.
Україна була активною і в день сільського господарства, бо війна в Україні зруйнувала звичну логістику та спричиняє нестачу і подорожчання продовольства для країн Півдня. Підраховано, що 70 млн людей матимуть проблеми з продовольством через війну в Україні. Значну увагу приділяли потребі підтримки агросектору, Зеленим Зерновим шляхам та меліорації для адаптації сільського господарства України до посухи.
«Посилення енергетичної безпеки за допомогою рішень на основі локальної відновлюваної енергетики» – це те рішення, яке українська громадськість та експертне середовище вважають оптимальним для зменшення залежності від вугілля та російських нафти та газу.
Максим Бабаєв, координатор УКМ, виголосив кредо: «Громадяни та громади мають право доступу до електроенерії незалежно від того, що відбувається у світі». Також експерт навів приклади того, як міні-СЕС допомогли населенню пережити окупацію.
Депутат Європарламенту від Німеччини Міхаель Блосс зазначив, що ВДЕ зараз отримали чітке маркування як «енергія миру». ЄС налагоджує практики енергетичної незалежності, особливе місце серед яких посідають програми European Green Deal і RePower EU.
Проте для подолання цього виклику потрібно створити зовсім інший ринок енергії, максимально децентралізувати енергопостачання, здійснити реформу дизайну енергетичного ринку та підтримувати локальні громади у виробництві власної енергії з ВДЕ. Також на порядку денному, за словами депутата, залишається питання того, як ЄС може допомогти Україні пережити війну.
«Крім наслідків війни, нам вдалося продемонструвати, що ми не живемо лише війною, що в нас масштабні плани на зелене відновлення – кліматично нейтральне з використанням зелених технологій. І ми продемонстрували, що готові переформатувати економіку більш дружнім для довкілля шляхом. Це дуже позитивно сприйняв світ, і було багато пропозицій реальних проєктів», – оцінила Світлана Гринчук.
Що отримала Україна від переговорів?
Найбільшу підтримку світу викликала ініціатива української влади зі створення глобальної платформи для оцінки збитків довкіллю внаслідок війн. Міндовкілля наводить цифри, що викиди СО2 у 2022 році в Україні через війну вже збільшились на 23%, порівняно з 2021 роком. Україною вже розроблено сім методик розрахунку шкоди для довкілля, які визнані та застосовуються в Україні, але не за її межами. Світовий банк представив власне дослідження «Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення» (Rapid Damage and Needs Assessment). Dixi group теж представили своє дослідження «100 days of war: consequences for the Ukrainian environment».
США запропонували свою підтримку, щоби ці підходи були не тільки українськими, а максимально враховували досвід і вимоги інших країн міжнародного співтовариства. Щоб можна було максимально використовувати дані оцінки збитків у міжнародних судах.
«Ми отримуємо технічну та консультативну підтримку ЄС. Напрацьовуємо меморандум із юридичного супроводу і підготовки позовів у міжнародні суди. Ми маємо показати, що війна – це дорого, і це призведе до збитків для довкілля та фінансових втрат» – пояснює Гринчук.
Україна презентувала на COP27 ще і новий інструмент повоєнної відбудови України – Кліматичний офіс.
«Ідея створення кліматичного офісу виникла декілька років тому, Європейська комісія готова допомагати в реалізації ідеї через GIZ. Метою буде надання консультаційної підтримки, розширення інституційної спроможності в реалізації кліматичної політики не тільки Міндовкілля, але й інших міністерств», – розповіла Гринчук.
Громадськість відзначила лобіювання інтересів агробізнесу та велику увагу Уряду до створення «Зелених зернових коридорів» для експорту продовольства з України.
«Щодо зелених зернових шляхів, то маємо об’єднати всі країни. Відновити логістику, яка постраждала від війни», – зазначила Гринчук.
Анонсується поступова заміна автотранспорту на електротранспорт або авто з водневим двигуном.
«Крім міждержавного переговорного процесу, СОР є концентрацією досвіду, результатів досліджень, напрацьованих методологій, нових ідей, перспективних планів з усього світу» – підсумував Олександр Муляр, керівник проєкту «Підтримка зеленого відновлення в Україні» ПРООН. – «На жаль, триває війна і є нагальні питання, до яких долучається ООН. Але ми не можемо допустити відставання України від інших».
Важливим було питання альтернативних джерел енергії, що пов’язане з енергетичною безпекою. Дуже перспективною є чиста енергія з біомаси для України як аграрної країни. Важливим є питання енергоефективності громадських і приватних будівель, управління відходами.
Надзвичайно великим викликом для України цього і наступного року буде збір і підготовка звітності з викидів парникових газів. Міндовкілля спільно з Міненерго продовжать обговорювати інтегрований план з енергетики та клімату, щоб завершити процес підготовки.
Формується стратегія відмови від балансування АЕС через вугільні ТЕС, потрібні будуть зелений водень, акумулятори в промислових масштабах, гідроакумулюючі станції, вітрогенерація, управління попитом на електроенергію і т.д.
Триває робота над єдиною методикою підготовки регіональних планів з адаптації, які мають бути інтегровані з планами відновлення.
Висновки COP27 для України
«Україна позиціонує себе як країна, що чітко бере курс на декарбонізацію, але якій бракує чіткого бачення, тож потрібно напрацювати рішення про те, як відновлювати економіку, енергосистему, яка зазнає таких нищівних ударів. Зрозуміло, що відновлення не може бути на основі старих технологій та викопного палива. Бракує інтегрованого підходу до розбудови енергопостачання країни без викопного палива, видобутку вугілля. Адже для цього треба створювати цілі нові галузі економіки на основі відновлюваної енергетики», – підсумовує Олег Савицький, експерт Razom we stand.
«Завжди на COP є багато ініціатив, але рівень втілення їх є недостатнім, і спостерігається розрив між планами і тим, що справді реалізується, – робить висновки Оксана Алієва, – Дотримання попередньо взятих на себе зобов’язань є дуже важливим, і Україна неодноразово наголошувала, що дотримується попередньо взятих зобов’язань щодо скорочення викидів».
На думку експертки, Україна знаходиться в кращому становищі, ніж країни Півдня та Острівні країни, тож нам треба не тільки просити кошти на відновлення, але пропонувати свої рішення.
«В умовах, коли країни змагаються за кліматичне фінансування, а показником виступають наявні чи потенційні наслідки зміни клімату для конкретної території, Україна ризикує опинитись у програшному становищі, якщо займе виключно позицію жертви, адже в очах світової кліматичної спільноти вона є індустріалізованою державою, яка також несе відповідальність за зміну клімату, при цьому є менш вразливою до її наслідків», – аналізує Оксана Алієва.
Автор фото: Ангеліна Давидова
