Олексій Василюк
Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф. Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України оголосив про встановлення окупаційною владою фактичного контролю за його адміністрацією. Простіше кажучи – адміністрацію заповідника захоплено окупантами.
Деяких читачів ця новина може здивувати, оскільки південну частину Херсонської області, де знаходиться заповідник, російські війська захопили ще в перші місяці вторгнення. Але до березня 2023 року заповідник залишався останньою українською державною організацією, яка продовжувала працювати як острівець України на окупованій території. Донедавна його співробітники ходили на роботу до будівлі під українським прапором та отримували українську зарплату.
Заповідник “Асканія-Нова” завжди був особливим. Він є найпершим із усіх сформованих на території України та був створений на приватних землях європейського поміщика Фрідріха Фальц-Фейна у 1898 році. Пізніше він першим отримав юридичний статус заповідника в 1919 році.
“Асканія-Нова” пережила дві світові війни та майже повне знищення співробітників під час репресій 1930-х років. Зокрема, був репресований і загинув у в’язниці один із засновників радянської екології, директор заповідника Володимир Станчинський. Заповідник неодноразово зазнавав розграбування та руйнування. Але як до цих важких подій, так і після них, аж до наших днів, “Асканія-Нова” залишається найвідомішим заповідником як в Україні, так і у всій Східній Європі. Наразі природоохоронні території мають статус біосферного резервату ЮНЕСКО та перебувають у попередньому (“тіньовому”) списку Світової спадщини ЮНЕСКО (єдині природний об’єкт у цьому списку від України). Крім того, Асканія-Нова – найбільша ділянка цілинних степів, яка збереглася в Україні не розораною.
“Асканія-Нова” як екологічний експеримент
Основу туристичної привабливості заповідника становлять стада копитних з різних континентів, що живуть у напіввільних умовах на тисячах гектарів заповідних степів. Ймовірно, частина тварин навіть не усвідомлює, що живе у неволі – настільки великі асканійські вольєри. Понад 1500 копитних, котрі живуть тут – нащадки тварин, завезених у причорноморські степи ще за Фрідріха Фальц-Фейна.
Сенс експерименту, що триває вже понад 120 років у заповіднику, полягає в тому, що Ф. Фальц-Фейн хотів навчитися розводити рідкісних копитних на територіях, що охороняються, щоб у разі вимирання їх у природі спромогтися відновити їхні популяції. Але ця неймовірно прогресивна мета, поставлена ще у XIX столітті (!!), вимагала акліматизації тварин.
Отже, у заповіднику вже багато поколінь живуть не американські бізони, африканські зебри, казахські сайгаки та монгольські коні Пржевальського. Це давно вже асканійські зебри, бізони, сайгаки, коні та інші види тварин, пристосовані до клімату та ландшафтів українських степів. В Асканії також є дендропарк з безліччю дерев з усього світу, закладений понад сто років тому, що підтримується постійним зрошенням артезіанських вод. Також за рахунок артезіанських вод тут сформовано озера, які використовують птахи під час міграції.
Заповідник під час військового вторгнення 2022 року
Цей величезний механізм не припиняв працювати навіть під час окупації Херсонської області та підтримувався завдяки тисячам благодійників, які надсилали внески на допомогу тваринам та співробітникам в “Асканії-Нова” із США, Канади, Німеччини, Польщі, Британії та багатьох інших країн. І це вже не кажучи про допомогу від українців, які найбільше усвідомлюють масштаби шкоди у разі втрати Асканії.
Протягом останнього року за рахунок благодійних надходжень були покриті всі невідкладні потреби та поточні витрати на корми, паливно-мастильні матеріали, ветпрепарати, будматеріали для поточного ремонту вольєрів та приміщень, де утримуються тварини, на обладнання, запчастини та технічні засоби, необхідні для виконання поточних робіт з охорони природних екосистем, життєзабезпечення та обслуговування зоопарку та дендропарку.
Потрібно визнати, що присутність російських військ у безпосередній близькості від заповідника не могла пройти безвісти. З наслідками окупації “Асканія-Нова” зіштовхується з початку вторгнення. За даними українських ЗМІ, загарбники відібрали у заповідника два автомобілі, трактор з причепом, дослідницьке обладнання та вогнепальну зброю, що належало службі державної охорони природно-заповідного фонду, перекрили доступ до частини дендропарку, почали їздити на важкій техніці ділянками заповідного степу і рити там свої окопи.
З вини окупантів у 2022 році на території “Асканії-Нова” сталося три пожежі на загальній площі майже 1,4 тис. га. Над територією, що охороняється, постійно пролітала на низьких висотах військова авіація, що призвело до паніки у диких тварин і навіть до їхньої загибелі. Але це не зупиняло життя заповідника.
Повна окупація “Асканії-Нова“. Заповідник хочуть зробити туристичним парком
20 березня 2023 року до заповідника без попередження прибули перший заступник керівника адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко, “в.о. губернатора” Херсонської області колаборант Володимир Сальдо та невідома раніше особа в якості “директора”, призначеного “Міністерством природних ресурсів та екології Херсонської області” без офіційних подань – Мещеряков Д.В. Звідки взявся цей функціонер поки що не встановлено, але до заповідної справи він явно не має відношення. У вітальному слові новий “директор” нібито обіцяв усіляко розвинути туризм на природоохоронних територіях.
«Зважаючи на все, Мещеряков навіть не в курсі, що “Асканія-Нова” є природоохоронною науково-дослідною установою міжнародного значення, а не розважальним закладом. Наш заповідник починається зі степу, степом і закінчується. Незважаючи на безліч проблем, його співробітники продовжують доглядати тисячі гектарів заповідної території. Так, до окупації тут проводили екскурсії, але лише тією мірою, наскільки це безпечно для природи. Тож серйозно говорити про туризм можуть лише люди, які дуже далекі від усього цього”, — на умовах анонімності розповіли мешканці, які були свідками приїзду “наглядача” до “Асканії-Нової”.
За інформацією з відкритих джерел – “Виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ” – Мещеряковим Д.В. (ІПН 910403459172) сьомого березня 2023 року зареєстровано “Державну автономну установу “Біосферний заповідник “Асканія-Нова” (без імені Ф.Є. Фальц-Фейна).
Це змінило все, оскільки підтримувати в будь-якій формі і в тому числі благодійними внесками організацію, створену окупантами, тепер неприпустимо, оскільки така діяльність безпосередньо означатиме фінансування окупаційної влади.
Як бачимо, здійснювати підтримку роботи заповідника за рахунок благодійних надходжень до звільнення Херсонського лівобережжя з-під російської окупації тепер неможливо. При цьому виникла нова потреба у матеріальному забезпеченні працівників, які не погодилися на співпрацю з окупаційною адміністрацією. Тому всю підтримку, що надходить для Асканії, найближчим часом адміністрація заповідника, яка знаходиться на підконтрольній Україні території, повністю направить на допомогу співробітникам, змушеним тимчасово залишити установу. Ця допомога буде не менш важливою, адже подальше відновлення заповідника після звільнення залежатиме саме від цих людей.
Перспективи найближчого майбутнього “Асканія-Нова” до деокупації
Таким чином, подальша безпека природоохоронної, науково-дослідної установи міжнародного значення – Біосферного заповідника “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна (Сертифікат ЮНЕСКО від 15.02.1985 р.) – не може бути забезпечена українською адміністрацією та перебуває під безпосередньою загрозою. Зв’язок із заповідником майже втрачено і, швидше за все, названі події спричинять масове звільнення співробітників, які не згодні співпрацювати з окупаційною владою. Поки що персонал частково продовжує виконувати функціональні обов’язки та здійснює необхідний догляд за колекціями.
Призначення “наглядача” у заповіднику виглядає захопленням з метою пограбування, а не охорони. Є побоювання, що російські окупанти готуються до вивезення тварин із заповідника. Так, на початку листопада 2022 року перед визволенням Херсона загарбники розграбували місцевий зоокуточок, а 17 грудня вони вивезли до Криму тварин із міні-зоопарку, розташованого на станції юних дослідників Каховської міської ради на лівобережжі Херсонщини. Однак із масштабами великої “Асканії-Нова” їх, звичайно, не порівняти.
1943 року, залишаючи Асканію, німецькі окупанти вивезли бібліотеку та музей. Проте тварини залишалися донині. Але саме зараз ми ризикуємо втратити головну цінність Асканії-Нова – стада рідкісних копитних, які мешкають у вільному стані у степах.
Головна ілюстрація: Весняний степ в “Асканія-Нова”. Джерело: Wikimedia
Comments on “Біосферний заповідник "Асканія-Нова" захоплений окупантами”