Вікторія Губарева
Дослідження впливу підриву греблі Каховської ГЕС на життя в Чорному морі, які проводяться українськими науковцями, демонструють неочікувані результати.
6 червня 2022 року російські окупаційні війська здійснили терористичний акт та підірвали греблю Каховської ГЕС. Водою було вкрито майже 140 км2 земель. Домогосподарства, вигрібні ями, смітники, каналізаційні стоки, склади з сільськогосподарськими хімікатами, двигуни автомобілів та агрегати самої ГЕС, автозаправки, донні відкладення у Каховському водосховищі — все було змито водою, яка згодом потрапила в Чорне море.
За словами директора Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ), Віктора Коморіна, після катастрофи співробітники центру дізнались з результатів аналізу відібраних проб води про колосальне забруднення акваторії Чорного моря. Аналізи проби показали набагато вищий рівень вмісту важких металів, таких як мідь та цинк. Також в них було зафіксовано миш’як та токсичні і канцерогенні сполуки хлору. Трохи більше місяця тому Коморін зазначив, що відтоді якість води покращилася, але токсини не розчинилися: вони акумулювалися на дні. Тож пониззя Дніпра й зараз залишається гарячою точкою забруднення.
Цвітіння почалось і закінчилось
Одразу після катастрофи прогнози були жахливими. Окрім тимчасового опріснення Чорного моря, яке насправді відбувалось протягом незначного періоду (вже на початку липня вода була в нормі, хоч і на мінімальній позначці 12-13 проміле), науковці передбачали, що всі забрудники, які потрапили в Чорне море разом із масою води, вплинуть на всі групи живих організмів — від планктону до китоподібних. А великий обсяг забруднених прісних вод у поєднанні із літніми спекотними умовами міг спровокувати масовий розвиток мікроорганізмів та водоростей і спричинити цвітіння води зі всіма негативними наслідками цього явища.
Ці прогнози справдилися. В липні понад 1,5 тис. км² морських вод біля Одеси вкрили небезпечні та токсичні синьо-зелені водорості. І хоча цвітіння води — явище щорічне, цього разу воно було в рази сильнішим, ніж торік.
На думку Галини Мінічевої, директорки ДУ “Інститут морської біології НАН України”, членкині-кореспондентки НАНУ, саме цвітіння води є тим фактором, який врешті очистить море від деяких забрудників:
“Процеси поглинання, перетворення та поховання речовин, можуть здійснитися тепер тільки в морській товщі. Цьому допоможе, як не дивно, процес цвітіння водоростей, який вже розпочався, — пояснювала вона менш ніж через два тижні після того, як сталася катастрофа. — І чим інтенсивніше він відбуватиметься, тим більше і швидше водорості заберуть на себе органічний субстрат, яким живляться бактерії, в тому числі патогенні. У цій ситуації треба набратися терпіння і бути вдячними морю за те, що воно візьме на себе велику частину страшних наслідків цієї аморальної катастрофи”.
За словами морської біологині Марії Павловської, на сьогоднішній день цвітіння почалося й вже закінчилося, і цей процес був цілком закономірним:
“Через органічне забруднення відбувся масовий розвиток фітопланктону. Коли він відмирає та розкладається, у воді падає рівень кисню, і це дуже погано для всіх морських мешканців, які його потребують. Проте зараз можна констатувати, що вся органіка вже перетравилась, цвітіння відбулося й більше не спостерігається”.
Дельфіни знову гинуть
За інформацією УкрНЦЕМ, після підриву Каховської ГЕС в Чорному морі знов почали гинути дельфіни. Там пояснили: протягом весни і літа 2022 року у Чорному морі, зокрема в його західній частині, спостерігали підвищену загибель китоподібних – морської свині та звичайного дельфіна. У 2023 році таких явищ не було, проте у червні і липні декілька китоподібних було знайдено мертвими не берегах Одеської області – в самій Одесі і на південь від міста.
Аби з’ясувати, чи є взаємозв’язок між Каховською катастрофою та загибеллю китоподібних, було проведено огляди і відбір зразків у двох мертвих морських свиней.
Проводили цей розтин Каріна Вишнякова і Павло Гольдін, доктор біологічних наук з Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України. За його словами, після витоку води з Каховського водосховища в море потрапила вода з великою кількістю нетипових забрудників, бактерій, та інфекцій, які можуть нашкодити дельфінам.
Науковці проводять слідство, аби дізнатись справжню причину загибелі морських свиней
Оглянувши тіла дельфінів, науковці виключили більшість сценаріїв смерті китоподібних та наразі відібрали зразки, щоб з’ясувати — чи могли вони загинути від отруєння або інфекційної хвороби. Останні два варіанти можуть бути пов’язані із бойовими діями в акваторії та забрудненням моря через Каховську катастрофу.
“Обидва тіла були сильно розкладені, проте протягом огляду вдалось з’ясувати, що ознак загибелі у знаряддях рибальства, грибкових уражень, травм і поранень, переламів кісток, ознак внутрішніх травм не виявлено”, — сказано у звіті розтину. Тому науковці поставили питання — чи можуть бути ці смерті результатом інфекційної хвороби або гострого чи хронічного отруєння, чи могли вони статися внаслідок бойових дій рф або підриву дамби Каховської ГЕС?
Загалом за два тижні після Каховської катастрофи на березі Одеської та Херсонської областей знайшли чотирьох мертвих дельфінів. В шлунку однієї з морських свиней, яких піддали розтину, знайшли рибу та насіння, яким дельфіни ніколи не харчуються. Тепер група науковців, немов криміналісти, крок за кроком з’ясовують, що робила морська свиня в останні дні свого життя:
“Робоча гіпотеза — якась риба з’їла насіння, а дельфін з’їв ту рибу. Доктор Галина Пашкевич, відома українська археоботанікиня, зробила аналіз та певні висновки: це насіння типових суходольних рослин, які не мають жодного відношення до моря. Аналізи — генетичні та морфологічні, для визначення виду риб, яких знайшли в шлунку, досі тривають. Проте попередньо можна сказати, що деякі з цих риб були прісноводними, а отже потрапили з нижнього Дніпра”, — розповідає Павло Гольдін.
Тож справжню причину смерті дельфіна лише доведеться дізнатись. Після кожного розтину Україна надсилає зразки експертам Університету Падуї в Італії та Університету Ганновера в Німеччині для подальшого аналізу. Деякі аналізи проводяться й в Україні, проте офіційно результатів поки що не оголошують.
Для того, аби людина могла вплинути на очищення моря, треба заздалегідь попереджувати негативні наслідки. Після того, як забруднення вже потрапили у воду, дороги назад немає. Проте хороша новина в тому, що море — сильна екосистема, здатна до самовідновлення.
Наразі Інститутом морської біології НАН України за завданням Генеральної прокуратури проводяться дослідження в межах Одеської затоки. Остаточних результатів досі немає, проте є проміжні спостереження. Про них ми й розповідаємо далі.
За словами Павла Гольдіна, у 2023 році (станом на 4 вересня) кількість загиблих дельфінів, які були викинуті на території Україні, включно з Кримом — 31. У порівнянні з минулим роком на цю дату було 110 загиблих дельфінів.
Показники 2022 і 2023 порівняли із середнім за 2018-2021 роки, і виявили, що в цьому році дельфінів викидається на берег значно менше, ніж у середньому. На відміну від 2022 року — тоді викидалось значно більше дельфінів, якщо порівнювати з тим самим періодом між 2018 та 2021 роками.
“Ми поки що не обговорюємо, чому так. Будемо спостерігати, а висновки робити — потім”, — каже Гольдін.
“В морі завжди йде боротьба “за місце під сонцем”, або в нашому випадку — за місце на дні”
Через те, що після Каховської катастрофи вітер ніби притискав прісну воду до берега, а хвилерізи не давали можливості відійти цій прісній воді, вона залишалася біля берега протягом приблизно 10 днів.
Мідії, яких на узбережжі Одеси завжди було багато, прилаштовані до місць з періодичним опрісненням, тому вони виживають біля гирл річок. Мінімально необхідна для мідій солоність складає п’ять проміле, а якщо умови стають зовсім некомфортними, вони можуть закритися і перечекати тиждень-півтора в такому ізольованому стані. Якщо опріснення продовжується коротше цього строки, мідії виживають, але якщо довше — гинуть.
Після Каховської катастрофи відбувалось щось середнє, пояснює Олександр Куракін, аквалангіст Інституту морської біології:
“Не всі мідії загинули, проте ті, що були старші за інших, трагічних подій не пережили. А от молоді практично не постраждали. В морі завжди є боротьба “за місце під сонцем”, або в нашому випадку — за місце на дні. Зараз на місцях, де загинули старі мідії, вже сіли і ростуть молоді”, — пояснює науковець.
Проте вживати їх в їжу все одно заборонено, оскільки ці організми мають фантастичну здатність вбирати в собі все, що потрапляє у воду. Тож якщо ви не хочете збільшити концентрацію важких металів в своєму організмі, то від мідій, рапанів, та і взагалі від риби з Чорного моря краще відмовитись.
Риби врятувались, а крабів стало більше
Коли відбулося опріснення моря, був ризик загибелі морських риб, які не пристосовані до виживання у прісній воді. Про це говорили одразу після Каховської катастрофи, але є позитивні новини.
Куракін пояснив, що іноді зі сторони Дніпробугського лиману в Одеську затоку течією приносить прісну воду, яка покриває верхній шар водної товщі десь на 3-4 метри. І тоді риби занурюються на глибину, а краби — відповзають.
“Масової загибелі бичків не спостерігалось. Окремі мертві особини були, але так, як це буває під час заморів — десятків і сотень тисяч мертвих рибин не було”, — каже науковець.
В 70-ті та 90-ті роки був період, коли краби майже зникли з Одеської затоки. Величезні замори крабів виникали через забруднення річок, що впадають у великій кількості на ділянці, яка простягається від Криму до дельти Дунаю. Потрапляння каналізаційних стоків, агропромислових добрив та інших відходів призвело до сильного цвітіння води, а це, в свою чергу — до зменшення кількості кисню в воді, через що все живе загинуло.
“Такі замори відбувались по кілька разів на рік. Важко уявити собі, як море це пережило, але це нам демонструє, наскільки є живучою екосистема моря, і наскільки організми в ньому прилаштовані до виживання. Якщо б не ця шалена рушійна сила моря, його б вже давно не було. За мільйони років існування море пережило багато, і, безумовно, переживе і Каховську катастрофу”, — каже Куракін.
Ця теза підтверджується просто зараз, і ми можемо бути свідками того, як море самостійно себе відновлює. Науковець каже, що знову відновилась популяція мармурових крабів, які 30 років тому майже зникли:
“Після підриву Каховської ГЕС, коли ми занурювались в воду, ми спочатку зустрічали крихітних мармурових крабів в дуже великій кількості. З кожним новим зануренням крабів було все більше”.
Море відновлюється
Зараз Чорне море витримує велике антропогенне навантаження через воєнні дії. В нього потрапляє паливо, нафтопродукти, є і шумове забруднення, через яке морські ссавці можуть отримувати ехотравми. Проте, за словами Марії Павловської, науковці наразі спостерігають, що після Каховської катастрофи Чорне море певним чином відновилось.
В результаті катастрофи, в Чорне море надійшла дуже велика кількість органічних, хімічних, в тому числі токсичних, речовин, які осідають на морське дно. Проте, як було сказано щодо органічних речовин раніше — вони перетравилися.
Зі ртуттю та важкими металами справа дещо інша, адже в морських організмах вони можуть накопичуватись. Але точні цифри, за словами Павловської, назвати зараз не можна, оскільки науковці не мають можливості проводити масштабні дослідження з виловом різної біоти.
“Зараз ми відбираємо аналізи, але це не той рівень моніторингу, який має проводитись, — каже науковиця. — Повноцінні дослідження ми зробимо після завершення бойових дій”.
Насамкінець Марія Павловська сказала, що Чорне море все ж здатне “перетравити” все, що в нього потрапило внаслідок Каховської катастрофи, хоча на перероблення деяких шкідливих речовин потрібно буде значно більше часу.
Також варто пам’ятати, що забруднення Чорного моря пов’язане не лише з військовими діями, а й із забрудненням річок, які впадають у море – Дніпра та Дунаю.
За останні 20 років результатом низки проектів ПРООН, що фінансуються Глобальним екологічним фондом з охорони міжнародних вод у басейні річки Дунай та Чорного моря, стали правові, законодавчі та інституційні реформи. Також було визначено 500 пріоритетних напрямів інвестицій для запобігання забрудненню вод, що створили сприятливу атмосферу, яка дозволила залучити понад 3 млрд дол. США на зниження забруднення вод біогенними речовинами від 17 країн басейну.
Як зазначається у доповіді ПРООН: “Ці інвестиції допомогли знизити навантаження від біогенних елементів азоту та фосфору в Чорне море на 25 тис. та 4 тис. тонн на рік відповідно, звернути назад процес розширення зони гіпоксії у північно-західній частині шельфу Чорного моря та, тим самим досягти значного прогресу у відновленні шельфової екосистеми”.
Проте в цілому проблема ще далека від вирішення. Тому сьогодні важливо докласти зусиль, щоби відновлення України та Чорного моря стали взаємообумовленими процесами. Це дозволить знизити, антропогенне навантаження та полегшить процеси встановлення здорових екосистем у регіоні.
Джерело головного зображення: 1plus1.ua
Comments on “Чорне море загоює рани: 4 місяці після Каховської катастрофи ”