Дорогі друзі!
Незабаром настане новий 2026 рік, але незважаючи на анонсовані “мирні переговори”, війна є далекою від завершення. По справжньому завершенням війни, яка в Україні триває з 2014 року, буде створення умов, які запобігатимуть можливості її поновлення. Сьогодні ж ми бачимо, що конфлікт скоріш навпаки виходить за межі України та Росії.
Проявляється це й у природоохоронній галузі. Нещодавній арешт у Криму українського вченого Леоніда Пшеничного показав, що Росія продовжує використовувати війну для реалізації своїх геополітичних амбіцій у всьому світі. Про те, як Росія використовує війну в Україні для збільшення свого впливу в Арктиці, про наслідки лютневої атаки дронів на захисний саркофаг на Чорнобильській АЕС, а також про вимоги України щодо компенсації кліматичних збитків внаслідок повномасштабного вторгнення читайте в нашому новому огляді:
Те, що природоохоронні та екологічні міжнародні інститути використовуються авторитарними режимами у своїх політичних цілях, підтверджує і практика виходу з конвенцій з боку Росії та Білорусі. Бернська, Рамсарська та інші конвенції, комітети яких засудили повномасштабне вторгнення чи репресії, автоматично стають “небажаними”. Про те, як Білорусь та Росія відмовляються від міжнародних норм природоохорони читайте у статті Євгена Симонова та Ангеліни Давидової:
При цьому окупаційна влада займається справжньою торгівлею природою. Наочно це засвідчило розслідування українського видання URSA.Media. Журналістка зв’язалася з представниками окупаційної адміністрації Асканія-Нова і практично спромоглася домовитися про купівлю рідкісних зебр Чапмана за 1 мільйон російських рублів (близько 13 тисяч доларів США). Про те, як торгують рідкісними тваринами із фонду Асканія-Нова і з якими труднощами стикається заповідник під окупацією, читайте у статті авторки розслідування Ольги Ткач:
Геополітичні наслідки війни помітні по всьому регіону. Найчастіше вони проявляються у зміцненні авторитарних режимів. Подібне сталося й у Грузії, яка зіткнулася із монополізацією влади правлячою партією після парламентських виборів 2024 року. Про те, як у країні відбувається розворот від європейського курсу та як екологічні організації та ініціативи намагаються продовжувати роботу в період політичної кризи читайте у новій статті із серії “екологічні активісти та війна”:
Протистояння України та Росії продовжується і на міжнародних зустрічах. У тому числі присвячених питанням природоохорони. Так, на нещодавньому конгресі Міжнародної спілки охорони природи (IUCN) Росія зробила чергову спробу заблокувати Резолюцію, яка засуджує вторгнення в Україну. Проте українські організації “Українська природоохоронна група” та “Екологія.Право.Людина” змогли відстояти рішення IUCN. Про те, як склався конгрес для України читайте у репортажі нашого експерта Олексія Василюка:
На тлі війни, яка триває, в Україні йде осмислення її наслідків. У жовтні вийшло відразу три фільми, які являють собою рефлексію на війну та її вплив на природи – “Немає тіні в лісі”, “Війна очима тварин” та “Природний кордон”. Вони розповідають про те, як змінюється природа у зоні бойових дій, показується життя тварин (і людей) під час війни, описується те, як болота стають природними фортифікаціями. Читайте докладніше про фільми у ревью авторки UWEC Work Group Інги Павлій:
Хочеться побажати нам усім зустріти новорічні свята у родинному колі, отримати підтримку, увагу, повагу та любов, які всім нам необхідні в цей непростий час. Як казав один мудрець – нам не даються випробування, які нам не під силу подолати. І перед світанком завжди темніше, але віритимемо, що світанок вже близько.
А якщо ви захочете підтримати UWEC Work Group, то це можна зробити через оформлення щомісячної передплати або підтримавши нас разовим донатом:
Більше текстів і новин про екологічні наслідки повномасштабного вторгнення Росії в Україну ви знайдете на нашому сайті , у Twitter (X) , Facebook , Telegram і Bluesky.
Бажаємо вам сил, миру та добрих новин!
Олексій Овчинніков, головний редактор UWEC Work Group