Олексій Овчинников
Переклад Юлія Спінова
CEOBS та Zoi Environment Network випустили сьоме дослідження екологічних наслідків війни в Україні
Дослідження Conflict and Environment Observatory та Zoi Environment Network присвячене впливу вторгнення на екосистеми та біорізноманіття, з особливим акцентом на наслідки для природоохоронних зон.
Зокрема, у дослідженні зазначається, що хоча Україна займає близько 6% території Європи, війна впливає на 35% її біорізноманіття. Багато в чому це пов’язано з міграцією різних видів, а також його унікальними екосистемами.
Нині заповідні зони становлять близько 6,8% загальної території України. Це значно нижче стандарту ЄС. Однак слід зазначити, що починаючи з 2015 року Україна втратила контроль над деякими територіями, важливими для збереження біорізноманіття, зокрема над заповідними територіями в Криму. UWEC висвітлював це в попередніх статтях.
- Дев’ять років анексії Криму. Екологічні наслідки мілітаризації
- Керченський міст: вплив російського “проекту століття” на довкілля
Після початку повномасштабного вторгнення багато заповідних територій також були окуповані. Зокрема, біосферний заповідник Асканія-Нова. Про долю окупованих заповідних територій та допомогу, яку їм надають, читайте в наших статтях:
- Проблеми природоохоронних територій в Україні під час війни
- Заповідні території та війна: дворічний досвід гуманітарної допомоги
Під час повномасштабного вторгнення заповідники та національні парки не лише опинилися під окупацією, але й у багатьох випадках на їхній території відбувалися (і продовжують відбуватися) військові дії, наслідки яких виходять за межі лісових пожеж.
У рамках свого аналізу CEOBS використовував дані Ecodozor, інструменту, розробленого за підтримки Zoi Environment Network, екологічної програми ООН та гуманітарної ініціативи REACH.
Робоча група UWEC планує провести більш детальний аналіз впливу військових дій (зокрема пожеж, спричинених бойовими діями) на заповідні території України та їхніх наслідків. До того часу ви можете ознайомитися з дослідженнямCEOBS і Zoi Environment Network.
Огляд політики щодо переробки відходів, утворених внаслідок воєнного втручання
Організація Екологія-Право-Людина (Environment People Law, EPL) провела аналіз переробки відходів, які накопичилися внаслідок вторгнення Росії в Чернігівську та Харківську області. В першу чергу це стосується зруйнованих будівель, інфраструктури та інших відходів, які залишилися після обстрілів та внаслідок бойових дій.
Постанова Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 року № 1073 встановлює порядок поводження з відходами, які утворилися внаслідок пошкодження або руйнування будівель і споруд через воєнні дії, терористичні акти і диверсії, та визначає дії, необхідні для усунення пошкоджень. Особливістю цієї процедури є те, що за можливості, сортування та роздільний збір відходів здійснюється на місці.
Проте аналіз показав, що в Чернігівській області не вжито заходів щодо організації місць тимчасового зберігання та сортування відходів. У більшості громад ( соціально-територіальних одиниць) області відсутні плани сортування та використання відходів. У п’яти громадах відходи використали місцеві жителі і таким чином ліквідували. У кількох громадах відходи вивозили на діюі звалища. Схожа ситуація склалася і в Харківській області.
Як показав аналіз ЕПЛ, в обох регіонах немає політики щодо тимчасового зберігання відходів, спричинених військовою діяльністю, та їх сортування, хоча рішення щодо утилізації відходів можуть відрізнятися.
Важливо зазначити, що переробка відходів, утворених внаслідок вторгнення, є важливою частиною зеленого відновлення України і безпосередньо від цього залежить, як довкілля впорається з наслідками війни.
Нарада щодо екологічних наслідків вторгнення в Україну
Міжнародний форум «Об’єднані заради природи. Порядок денний для України», організований Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України відбудеться 31 січня.
Мета форуму – зібрати дипломатів, міжнародні організації та представників бізнес-спільнот для оцінки впливу війни на довкілля, а також проаналізувати виконання кліматичних зобов’язань та політики щодо зеленої трансформації України.
Робоча група UWEC також відправить свого представника для висвітлення форуму: Олексія Василюка, голову Української природоохоронної групи.
Українські екологічні організації написали відкритий лист про важливість участі громадянського суспільства у вирішенні питань зеленого відновлення в Україні
Перед майбутнім обговоренням статусу створення фонду для України (Ukraine Facility Regulation) коаліція організацій громадянського суспільства закликала включити їх до процесу прийняття рішень, як звітувала екологічна організація Екодія.
У відкритому листі, складеному організаціями, наполегливо йдеться про те, що при розробці регламенту цього фонду Єврокомісія та Європарламент мають звернути пильну увагу на такі питання:
- прозорість у прийнятті рішень;
- важливість залучення представників громадянського суспільства до процесів, пов’язаних із Планом для України та роботою фонду;
- дотримання екологічних гарантій і принципів.
План для України на 2024-2027 роки (новий механізм для України) був оголошений Європейською Комісією в червні 2023 року. Він обіцяє фінансову підтримку у вигляді грантів, створення спеціальної Інвестиційної програми для України, а також технічну підтримку для реалізації програми.
Основне зображення: Міст через річку Тиса в Карпатському біосферному заповіднику. Фото: Микола Тимченко
