Дайджест екологічних новин про війну в Україні 30 травня – 5 червня

Новини з фронту. Екологічні наслідки воєнних дій у Луганській та Донецькій областях

На кінець травня – початок червня найбільш активні військові дії в Україні велися саме в цих областях, з концентрацією в місті Сєвєродонецьк. Саме тут було зафіксовано найбільшу щільність обстрілів, що призвели практично до повного знищення інфраструктури міста. Велися вуличні бої.

При цьому на території міста є кілька підприємств хімічної промисловості. Це Сєвєродонецьке об’єднання «Азот», яке займається виробництвом азотних добрив, аміаку, органічних спиртів та кислот, товарів побутової хімії, виробів із полімерів, а також Сєвєродонецький завод хімічного обладнання.

31 травня в результаті обстрілу було підірвано цистерну з азотною кислотою, яка знаходилася на території підприємства «Азот», що призвело до викиду отруйних речовин. Голова місцевої адміністрації Сергій Гайдай закликав мешканців міста не залишати укриття, щоб уникнути отруєння.

Також у результаті боїв, які проходили у перших числах червня, у Бахмутівському районі Донецької області було пошкоджено трубопровід з амонієм, що також призвело до забруднення довкілля.

Безпосередньо у зоні бойових дій, неподалік Сєвєродонецька та Слов’янська, знаходиться національний парк «Святі гори». Це унікальні крейдяні гори по берегах річки Сіверський Донець, які є середовищем проживання та місцезростанням багатьох червонокнижних видів. Також це важливе місце оселище сосни крейдяної, виду, що зберігся з льодовикового періоду.

На жаль, більша частина національного парку через спричинені військовими діями пожежі сильно постраждала. Інша – замінована або забруднена паливом, як ракетним, так і машинним.

ЄС прийняв «пом’якшений» варіант ембарго на російську нафту

Після довгих дискусій Єврокомісія погодила шостий пакет санкцій. Він передбачає введення ембарго на постачання нафти та нафтопродуктів з Росії, яке набуде чинності з наступного року. Проект пройшов обговорення та був прийнятий з урахуванням виключення трьох країн, які визнали свою залежність від російської нафти «значною» та відмовилися з нею боротися. Йдеться про Угорщину, Чехію та Словаччину.

Як пише Politico, основний акцент зроблено на заборону постачання нафти і нафтопродуктів морем, що становить близько 70% усієї нафти, що імпортується в ЄС з Росії.

Постачання нафтопроводу Дружба на вимогу «коаліції» Віктора Орбана збережеться. Доказ, який наводили Угорщина, Чехія та Словаччина – відсутність портів, що не дозволяє їм розраховувати на альтернативні шляхи.

При цьому Німеччина та Польща заявили про добровільну відмову від імпорту російської нафти північним «коліном» нафтопроводу Дружба з 2023 року.

Таким чином, за словами голів Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн, з наступного року імпорт нафти з Росії до ЄС скоротиться на 90%.

До середини 2024 року до ембарго планує приєднатися Чехія. Словаччина та Угорщина дати відмови від російського вуглецевого палива наразі не вказали.

Чи призведе рішення Європейського Союзу до скорочення глобального імпорту російської нафти – поки що невідомо. У травні обсяги експорту з Росії цього енергоресурсу зросли на 6% порівняно з квітнем. Активно освоюються й інші ринки, такі як Індія та Китай.

До кінця не зрозуміло й те, якими будуть механізми запобігання можливості імпортувати російську нафту під іншими лейблами – наприклад, як «казахську», «латвійську» чи «турецьку». Тут можна згадати історію Shell , які не порахували російським нафтовий мікс, у якому було менше 50% бренду Ural.

Неясно як здійснюватиметься компенсація втрати доходів європейських (насамперед грецьких ) компаній, що спеціалізувалися на перевезенні російської нафти чи страхуванні російських танкерів.                 

Так чи інакше санкції є наочним підтвердженням солідарності країн Євросоюзу і того, що вони не забувають про політику досягнення вуглецевої нейтральності.

Варто зазначити, що це ембарго буде ефективним лише у разі повної відмови від вуглецевого палива, розвитку програм енергоефективності та переходу на відновлювану енергетику. Інакше збої в постачанні чи інші труднощі можуть призвести до того, що ЄС змушений буде відмовитися від санкцій.

Українські екологічні організації закликали до повного ембарго російського вуглецевого палива

До 100 днів війни українські екологічні організації випустили звернення, в якому закликали запровадити повне ембарго на постачання вуглецевого палива з Росії, що дозволить припинити фінансування військового вторгнення в Україну.

«Кожна крапля нафти, куплена у Росії, — це ще одна крапля української крові, пролита за свою країну, а кожен шматочок російського вугілля — це ще одна куля, випущена у мирних жителів України. Ми повинні зупинити Путіна та його військову машину, відновити мир і покінчити із залежністю від викопного палива, яке живить не тільки війну в нашій країні, а й конфлікти по всьому світу.

У зв’язку з цим ми вимагаємо:

• Встановити повне та негайне ембарго на російську нафту, газ та вугілля, а також запровадити санкції проти російського атомного сектора, які прискорять перехід до чистої енергії в усьому світі;
• Запровадити вторинні санкції щодо всіх покупців російських копалин, включаючи покупців поза країнами санкційної коаліції, тобто іноземних судноплавних компаній та нафтопереробних заводів;
• Ініціювати негайний перехід до чистої відновлюваної енергетики та сприяти прискоренню інвестицій у розробку заходів щодо підвищення енергоефективності та енергозбереження по всій Європі. Що буде правильною реакцією в умовах воєнного часу та прискорить дії щодо боротьби зі зміною клімату.

Європейські держави повинні взяти на себе особливу відповідальність і якнайшвидше скоротити попит на викопне паливо. Вони повинні запровадити негайне ембарго на його постачання з Росії, докласти повномасштабних зусиль для декарбонізації, віддаючи пріоритет енергоефективності та екологічно чистій енергії. А також не допустити, щоб брудний газ, нафта та вугілля з Росії заміщалися викопним паливом з інших сумнівних джерел».

Відкритий лист уже підписали багато громадських організацій не лише з України, а й з усього світу. Приєднатися до нього можете і ви.

Війна може призвести до послаблень в Росії кліматичної та природоохоронної політики. Зокрема, до виходу країни з Паризьких угод

Конфронтація між Росією та Заходом вже вилилася в те, що в Держдумі РФ заговорили про можливість виходу з Паризьких угод – на думку депутатів, це дозволить країні відмовитись від зобов’язань скоротити на 30% викиди парникових газів до 2030 року.

Щоправда, цю ідею розкритикували у Міністерстві природних ресурсів та екології. Голова відомства Олександр Козлов заявив, що Росія не повинна виходити з Паризької угоди , а заяви на цю тему є “спекуляціями з метою PR”.

Як зазначають у своїй статті автори The Conversation, військове вторгнення та викликані ним санкції можуть призвести до того, що один із найбільших продукувачів викидів у світі поставить свою кліматичну політику на паузу.

Росія і раніше не відрізнялася амбітністю планів щодо кліматичної нейтральності, проте в останні роки питання клімату почали відігравати важливішу роль у внутрішньополітичному порядку – зокрема, затверджена урядом Стратегія довгострокового низьковуглецевого розвитку до 2050 року передбачає досягнення вуглецевої нейтральності до 2060 року. 

Відновлення логіки «холодної війни» може призвести до того, що країна почне визначати свої кліматичні та екологічні пріоритети поза зв’язком з міжнародними процесами, що завдасть серйозного удару по світовій кліматичній політиці.

Крім того, сьогодні під питанням виявилося фінансування міжнародних дослідницьких проектів, пов’язаних, зокрема, з вивченням танення багаторічної мерзлоти. Кошти на подібні проекти виділялися в рамках міжнародних програм і поки не ясно, чи субсидуватимуться вони з федерального бюджету Росії.

Приклади того, як у Росії відбувається відступ з питань кліматичної політики, ми спостерігаємо прямо сьогодні. Так, одна з найбільших нафтових компаній «Лукойл» пропонує спростити правила верифікації вуглецевої звітності. Паралельно з цим з ринку країни починають йти міжнародні інвестори в галузі відновлюваної енергетики.

У Чорному морі продовжують гинути дельфіни

Як підтверджують спостереження з Туреччини та Болгарії, а також із тимчасово окупованого Криму, цього року значно збільшилася кількість звичайних дельфінів (Delphinus Delphis), які заплутуються у рибальських мережах. Згодом тварини задихаються, їхні тіла викидаються на берег. Йдеться про сотні тварин.

На думку доктора Байрама Озтурка, голови Турецького інституту морських досліджень (Tudav), поки що наукового пояснення цьому явищу немає. Основна версія – акустична травма, яка може бути спричинена активними бойовими діями в акваторії Чорного моря.

Доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту зоології імені Шмальгаузена Павло Гольдін говорить про те, що причиною подібної поведінки тварин може бути поєднання відразу кількох факторів – наприклад, інтоксикації, акустичної травми та спалаху інфекції.

Він погоджується з тим, що акустична травма може бути ключовим фактором, який посприяв послабленню тварин. Науково доведено, що радари підводних човнів завдають шкоди слуховому апарату дельфінів. Тварини сприймають звуки на тих самих частотах, і в результаті отримують пошкодження. Сьогодні в зоні бойових дій Росія використовує чотири підводних човни, що складає 2/3 від усіх наявних у складі чорноморського флоту.

За словами науковця, спільнота українських вчених та експертів сьогодні займається вивченням негативного впливу війни на акваторію Чорного моря. Проводиться оцінка хімічного впливу, зокрема від використання ракетного палива та боєприпасів. Також вивчається акустичний негативний вплив. Враховується й ефект від пожеж, що охопили узбережжя.

На жаль, через те, що значна частина узбережжя зайнята російськими військами, а на великих територіях ведуться бойові дії, провести достовірний аналіз із взяттям проб практично неможливо. Проте вже сьогодні можна говорити, що багатьом заповідникам в акваторії Чорного моря завдано значної шкоди. Так, флагманський корабель російського чорноморського флоту «Москва» затонув якраз на заповідній території, що, безумовно, матиме негативні наслідки для її екологічного стану.

Бойові дії продовжуються, а значить ймовірність загибелі тварин зберігається. На жаль, проаналізувати вплив війни на всю екосистему Чорного моря поки що неможливо.

---