Екологи розкритикували План відновлення України

Від редакції UWEC

4 липня на Міжнародній конференції з відновлення України в Лугано, Швейцарія, український уряд представив План відновлення України під час і після війни. Радість від презентації такого масштабного проекту Зеленого відродження була сильно затьмарена його антиекологічною спрямованістю, про що виступили відразу кілька провідних природоохоронних організацій України.

Як відзначають експерти українських екологічних організацій, план повен потенційно шкідливих і «брудних» проектів, у них відсутній конструктивний підхід до «Зеленого відродження» України та проігноровані екологічні принципи відновлення країни, запропоновані раніше 25 громадськими організаціями.

Мета Плану відновлення України розробленого урядом — швидко, ефективно, інноваційно та модернізовано відбудувати країну після війни. Передбачається, що фінансування цих заходів буде здійснюватися за рахунок коштів ЄС та інших закордонних партнерів України.

Один із компонентів плану також напряму стосується дикої природи України. Зокрема, керівник Мінприроди України Руслан Стрілець презентував «пріоритетні» для України проекти, що стосуються охорони природи, включаючи:

• 10 «зразкових» національних парків;
• 15 центрів реабілітації для диких тварин;
• 15 біопереходів на шляху міграції тварин;
• 9 лісопосадкових центрів по вирощуванню саджанців дерев.

За результатами конференції була підписана «Декларація Лугано», в якій йдеться про «зелені» проекти в області електроенергетики, теплопостачання, промисловості, транспорту, будівництва, сільського господарства та відходів. Документ підписали голови держав і правлінь, міністри та високі представники 42 держав, а також вищі посадові особи та високі представники Ради Європи, Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейської комісії, Європейського інвестиційного банку та Організації економічної співпраці та розвитку.

Під час Конференції майже всі лідери у своїх словах згадували про необхідність «відбудувати ще краще» і використовували термін «Зелене відновлення». Однак, як вважають екологи, конкретики в цих питаннях було дуже мало, в той час як критична необхідність відновлення здорового довкілля і задоволення екологічних потреб громадян України взагалі не згадувалися.

В цілому українські екологи досить критично відреагували на представлений проект плану. Так, за словами виконавчого директора Центру екологічних ініціатив «Екодія» Наталії Гозак, представлений Національний план відновлення, над яким працювали 2,5 тисячі експертів громадських організацій, «не має нічого спільного з потребами навколишнього середовища і майбутніх поколінь.

Зокрема, до Плану були включені вкрай неекологічні, з точки зору експертів, пропозиції, наприклад:

• добудова нових атомних потужностей замість виведення старих і небезпечних блоків;
• налагодження власного циклу (еко) видобутку урану;
• використання ВДЕ для виробництва величезних обсягів водню на експорт, а не для внутрішнього енергоспоживання України;
• розробка корисних копалин;
• розробка свого видобутку газу, в т.ч. сланцевого, замість декарбонізації;
• і плани продажу зеленої електроенергії в ЄС .

Крім того, за словами експертів усі розмови про декарбонізацію супроводжувалися переліками планів видобутку та використання викопного палива. Екологи сумно іронізують, що взяті на себе в тому ж Лугано зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів на 65% у порівнянні з показниками 1990 року (які були метою до 2030 року), вже точно перевиконані через руйнування підприємств – так що тепер можна і брати зобов’язання по скороченню викидів, і, паралельно, нарощувати обсяги спалення викопного палива.

– З одного боку, ми вітаємо плани Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів інвестувати в нові заповідні території та екодуки. Однак ми розчаровані тим, що не почули жодної згадки про важливість мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище – зазначив виконавчий директор WWF-Україна Богдан Вихор.

– Український уряд сприймає екологічне відновлення як спосіб розширити ядерний сектор і як спосіб ввести проекти з .використання викопного палива (наприклад, експорт газу), приділяючи особливу увагу використанню водню й біоенергії, замовчуючи їхнє походження. Ми не можемо дозволити собі і далі бути залежними від нестабільних рішень в сфері енергетики. Нам потрібно думати в довгостроковій перспективі, що забезпечує розвиток України як сучасної економіки, заснованої на стійких відновлюваних джерелах енергії та на програмах енергоефективності, – також прокоментувала Наталія Гозак.

Дуже критично поставилася до названих Міндовкілля екологічних пріоритетів відновлення України і Українська природоохоронна група, називаючи конференцію в Лугано “соромом”.

– Назвати пріоритетним будь-який із цих вартісних проектів було б значною помилкою. Охорона дикої природи України вимагає інших, більш системних кроків. Більше того, кожен із представлених Русланом Стрільцем проектів передбачає будівництво, що є найбільш корупційним видом діяльності в Україні , – йдеться в повідомленні організації.

Крім промови керівника Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів, в публічному доступі (наприклад, тут і тут ) можна знайти набагато більше інформації про конкретні проекти, під які Україна планує залучати кошти ЄС. На думку експертів Української природоохоронної групи, частина з них, очевидно, призведе до значних втрат для навколишнього середовища.

Наведемо приклади подібних проектів, «що потребують першочергового фінансування» та позначених як проекти екологічного відновлення України:

• Нарощування мінерально-сировинної бази України (іншими словами – збільшення обсягу видобутку природних ресурсів, таких як деревина, корисні копалини та ін.);
• Перехід на механізований спосіб заготівлі лісоматеріалів з використанням харвестерів і форвардерів (інакше кажучи, значне збільшення обсягів рубок за рахунок використання більш ефективних машин\технологій);
• Удосконалення процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) і скорочення термінів її проведення (що означає – порушення процедури і скорочення участі громадськості, яка дуже заважає несталому бізнесу);
• Дерегуляція та обмеження доступу до надр;
• Будівництво систем зрошення на 1 млн га та розвиток меліоративних систем (інакше кажучи – розвиток меліоративних систем, які вже призвели до деградації річок України);
• Повернення сільських земель в економічний обіг (іншими словами, збільшення площі розорення за рахунок знищення залишків степів та самосійних лісів);
• Оновлення українських лісів (в основному – вирубка вікових лісів, начебто «застарілих»);
• Будівництво 3,5 ГВт гідроелектростанцій і гідроакумуляторних електростанцій (відомий негативний вплив гідроелектростанцій на біорізноманіття річок);
• Розвиток міжнародної мережі внутрішніх водних шляхів відповідно до міжнародних договорів України (а саме – розвиток водного шляху Е40 з Чорного в Балтійське море, проти якого активно виступають екологи як мінімум трьох країн).
  

Представники громадських організацій стверджують, що це лише незначна частина антиекологічних проектів, які можуть бути реалізовані в Україні. В той же час дійсно пріоритетні заходи для збереження природи в планах відновлення не відображені.

Варто також пам’ятати, що понад 25 українських та європейських НКО звернулися до чиновників ЄС з пропозицією фінансувати Україну виключно при умові запровадження ряду надзвичайно важливих реформ у сфері охорони природи. У тексті листа екологи звертають увагу Єврокомісії на те, що в Україні, під час хаосу, створеного війною, корпоративні інтереси активно намагаються послабити українські екологічні норми, завдаючи шкоди місцевому населенню, навколишньому середовищу та клімату. Серед законів, які вони вважають за потрібне прийняти для протистояння цьому, є закон про ринок деревини, який зменшить корупцію під час продажу деревини та виділить більше коштів на захист лісів.

Нагадуємо, що нелегальна деревина майже з останніх незайманих лісів Європи в українських Карпатах вже використовувалася для виготовлення найпопулярніших продуктів меблевого гіганта Ikea, а аудит лісового сектору України, проведений ЄС, виявив, що Державне агентство лісових ресурсів України (ДАЛР) саме себе контролює. Тоді ЄС закликав до підвищення прозорості та рекомендував створити окреме незалежне агентство, яке контролює лісокористування, щоб покласти край конфлікту інтересів і зменшити корупцію в лісозаготівельному секторі.

Екологи вимагають, щоб міжнародне співтовариство утрималося від будь-якої підтримки антиекологічних проектів і сподіваються, що і західні партнери, і Україна залишаться вірними принципам Європейського зеленого курсу.