Збереження наукових даних під час війни: як це можливо і чому це важливо?

Олексій Марущак

Олексій Марущак — головний менеджер даних в Ukrainian Nature Conservation Group (UNCG). Робоча група UWEC запросила його описати управління даними та безпеку в умовах війни. UNCG бере активну участь не лише в наукових дослідженнях біорізноманіття України, створенні та підтримці об’єктів природно-заповідного фонду та екологічній освіті на різних рівнях, а й відіграє ключову роль у збереженні даних із зон ризику та розширенні доступу для науковців.

Військова агресія Росії в Україні призвела до того, що мільйони людей стали вимушеними переселенцями як всередині країни, так і за кордоном. Загальна кількість переміщених осіб оцінюється в 15 мільйонів, з яких вісім мільйонів покинули Україну. Для багатьох постраждалих евакуація є швидким рішенням, коли їхні поселення знаходяться під обстрілом високоточних ракет і артилерії. У таких ситуаціях першочерговим є збереження свого життя та життя рідних, взяти із собою необхідні ліки, документи, домашніх тварин, гроші тощо. На жаль, вчені, зокрема біологи, не є винятком.

Мобільність даних

Наразі щонайменше 100 ботаніків, зоологів, екологів і природоохоронців були вимушено переселені з власних домівок. Більшість із цих людей були змушені залишити окуповані, або розташовані на лінії фронту чи поблизу неї українські регіони, міста та села. Ці дослідники протягом багатьох років збирали унікальні матеріали і дані про біологічне різноманіття. Часто ці дані зберігаються не в електронному вигляді, а в польових щоденниках, картках реєстрації фенологічних спостережень, зошитах і таблицях, заповнених від руки. Ще складнішою є ситуація з ботанічними колекціями, які є громіздкими та незручними для транспортування. Ці проблеми стосуються як окремих наукових досягнень у біологічних науках, так і величезних колекцій даних, що зберігаються в природних заповідниках і національних парках.

Деякі з найстаріших природних заповідників України зараз перебувають під російською окупацією. Наприклад, нині окуповані Луганський природний та Український степовий заповідники були створені у 1926 році. Адміністрація Українського степового заповідника була захоплена росіянами у 2014 році, і під час тієї першої зими всі щоденники, колекції, гербарії та дані фенологічних спостережень були спалені в печі. Цілком можливо, що ці втрачені матеріали були найважливішими даними для довготривалих спостережень за змінами в екології українських степів.

Не лише табелі обліку робочого часу

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну у 2022 році під окупацією опинилися 44% усіх природоохоронних територій, зокрема чотири заповідники, два біосферні та 17 національних природних парків. Окрім загрози самому ландшафту, була ще більша загроза збереженню знань про ці території. Співробітники природно-заповідного фонду (ПЗФ) є основною масою регіональних фахівців з біорізноманіття і, окрім даних про самі заповідники та національні парки, вони також володіють великими матеріалами про регіональне біорізноманіття.

Така інформація має вирішальне значення для оцінки глобальних кліматичних змін і, відповідно, для виконання вимог кількох міжнародних конвенцій щодо охорони рідкісних видів на європейському рівні. Ці дані також необхідні для виявлення нових оселищ, які потребують пріоритетної охорони, за межами існуючих природоохоронних територій.

Унікальність таких даних є беззаперечною, включаючи моніторингові дослідження, що проводяться як у рамках великих проектів, так і з ініціативи самих учених. Такі записи містять цінні дані про біорізноманіття, оцінки чисельності та поточний стан рідкісних, основних та інвазійних видів рослин, тварин і грибів. Ця інформація використовується для цілей охорони природи, створення національної Червоної книги та регіональних списків зникаючих видів, прикладних і фундаментальних наукових досліджень, а також для представлення спільноти українських біологів на світовій науковій арені.

Що стосується даних про біорізноманіття існуючих природних заповідників, то варто нагадати, що значна кількість дисертацій з біології НАН України написана на базі заповідників із використанням наявних у їхніх архівах багаторічних спостережень. Втрата первинних даних – основи фундаментальної біологічної науки, накопиченої протягом багатьох десятиліть – також може негативно вплинути на перспективи розвитку власне науки, оскільки найглибші висновки можна зробити лише на основі комплексного, систематично зібраного матеріалу.

Невизначені умови

Під час військових дій величезна кількість даних може бути знищена без можливості відновлення. Якщо вчений зберігає все за допомогою електронних хмарних сервісів (за значну ціну) або на електронних пристроях, евакуація відбувається простіше. А якщо ні? У випадку, коли дані є менш мобільними, їхнє перебування на окупованій території становить величезний ризик знищення через обстріли, грабунки, пожежі або непридатні умови зберігання (дощ, вітер, надмірна вологість тощо). Досвід показав, що більшість науковців не вивозили свої матеріали з окупованих територій. Гербарії та колекції взагалі не можна вивозити в умовах, коли російські блокпости практично неможливо перетнути навіть з ноутбуком. Багато вчених евакуювалися без своїх колекцій і письмових досліджень, сподіваючись на повернення додому через короткий період і відновлення роботи в університетах чи заповідниках.

У 1943 році, під час німецької окупації заповідника Асканія-Нова, значна частина музейних колекцій закладу була викрадена або знищена, в тому числі колекційні екземпляри комах, які раніше не були задокументовані. Так само під час сталінських репресій 1930-х років було знищено архіви колишнього заповідника Конча-Заспа, де працювала велика кількість видатних учених.

Нинішні наслідки

Сьогодні ситуація повторюється і знову існує ризик втрати сотень тисяч записів даних про види, які вважаються рідкісними з точки зору біорізноманіття України. Це тягне додаткові наслідки для потенційної втрати величезної кількості фактичної інформації, яка використовується для природоохоронних цілей. Без цих даних нам бракує відправної точки для порівняння стану біорізноманіття та довкілля в цілому до вторгнення зі станом, в якому воно буде після закінчення війни. Ці дані дають змогу адекватно оцінити не лише економічні втрати, а й природні втрати, а також ступінь збитку від військових дій Росії в Україні.

Крім того, дані про біорізноманіття взагалі та про його стан під час війни є однаково важливими. Як уже було сказано вище, це як мінімум перелік злочинів проти природи, спричинених війною.

Наприклад, важливо задокументувати ймовірну масову загибель видів китоподібних у Чорному та Азовському морях. Сьогодні експерти не дійшли єдиної думки щодо можливої причини цієї смертності: інфекція, забруднення або робота російського флоту (радар, гідролокатор, шумові перешкоди, паливно-мастильні матеріали чи щось інше). Збір польових даних обов’язково допоможе розкрити правду.

Сприяння роботі науковців у воєнний час підтримує економіку України, зміцнює науковий престиж, забезпечує активну участь українців у міжнародних проектах, спрямованих на охорону довкілля, фундаментальні та прикладні біологічні дослідження.

Рішення

Однією з відповідей на цей виклик (серед можливих, але однозначно дієвих) є своєчасна та термінова оцифровка даних, зібраних українськими науковцями за попередні роки. Консолідація евакуйованого матеріалу в оцифрованому форматі та його зберігання на віртуальних платформах відкритого доступу сприятиме збереженню цієї багаторічної роботи, а також зробити її доступною для широкого міжнародного наукового співтовариства. UNCG бере безпосередню участь у збереженні та оцифровці цих даних.

Однією з таких платформ, найбільш широко використовуваних у світі, є Глобальний інформаційний фонд біорізноманіття  (Global Biodiversity Information Facility, GBIF). З початку повномасштабної війни Українська природоохоронна група змогла зібрати та опублікувати понад 86 тисяч записів про біорізноманіття України. Це точні наукові записи, які документують і підтверджують місцезнаходження видів тварин і рослин в Україні, і включають точні дати, географічні координати, примітки про популяції та іншу інформацію.

Одним із прикладів є набір даних, автором якого є Олександр Бронсков, кандидат біологічних наук, співробітник національного природного парку «Меотида», який зараз є внутрішньо переміщеною особою (ВПО). З 2014 року працював в офісі під Маріуполем. Його робочий простір містить 31 411 точок орнітологічних даних у північному Приазов’ї за період з 2004 по 2022 рік. Цей набір даних представляє величезні результати багаторічної роботи та моніторингових досліджень.

Ще один приклад – набір із 4898 записів, зібраний співробітником Київського зоопарку Михайлом Русіним. В його архіві є відомості про дрібних ссавців Луганської області (нині, на жаль, майже повністю окупованої Росією). Ніна Полчанінова, співробітниця Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, зараз евакуйована, за останні кілька десятиліть створила ряд наборів даних на основі записів про павуків. Загальна кількість знахідок, опублікованих у її базах даних, наразі становить 5271 і охоплює території Донецької, Харківської та Луганської областей. Більшість із цих знахідок є оцифрованими картками запису біоти, які легко можуть бути знищені вогнем. Зараз триває додаткова робота, і ще кілька наборів даних готуються до публікації.

Набори даних, які були зібрані та опубліковані під час цієї «рятувальної» ініціативи, включають дані про специфічні види, які вперше публікуються на GBIF. Загалом профіль UNCG на GBIF показує, що з 2020 року вона опублікувала понад 300 000 точок даних про види.

З початку війни члени UNCG також допомагали українським науковцям покривати фінансові витрати на захист їхніх даних. Зокрема, члени UNCG виграли шість малих грантів на підтримку українських науковців та мобілізацію їхніх даних.

Це:

• «Збереження даних про українське біорізноманіття під час російської окупації» за фінансування ініціативи «Documenting Ukraine» в Інституті наук про людину у Відні;
• Фонд Olin gGmbH підтримує проект «Збереження даних про українське біорізноманіття, якому загрожує безповоротна втрата внаслідок війни»;
• Фонд Руффорд профінансував проект «Відкриті дані про біорізноманіття: на службі охороні природи в Україні»;«Моніторинг стану збереження біорізноманіття під час російсько-української війни» за підтримки ГО «Екодія» ;
• «Мобілізація інформації про біорізноманіття України для GBIF» фінансується організацією NLBIF ;
• Фундація Кшиштофа Скубішевського надає стипендії та гранти на дослідження окремим українським вченим та підтримує науковий потенціал України.

Зараз розглядається кілька додаткових пропозицій. Десятки науковців уже отримали критично важливу фінансову допомогу, а також можливість підготувати свої дані для публікації у воєнний час. Незважаючи на умови затримки зарплати, безробіття, втрати роботи чи згортання величезної кількості суміжних наукових проектів, українські науковці мають можливості продовжувати публікуватися, брати участь у конференціях і загалом підтримувати наукову діяльність на високому рівні, принаймні наскільки це можливо під час війни.

Члени UNCG шукають можливості отримати додаткову підтримку для українських науковців. Збереження даних досліджень дозволить Україні зберегти напрацювання багаторічних польових досліджень і тим самим зберегти наукову основу для використання та розвитку України у післявоєнний період.