Вікторія Губарева
Уряд та Укргідроенерго твердо налаштовані відбудовувати нову гідроелектростанцію на місці зруйнованої. Тим часом природоохоронці виступають проти будівництва проекту, який може нашкодити довкіллю. Про те, як проходять дослідження та дискусії — читайте далі в цій статті.
6 червня 2023 року в результаті підриву була повністю зруйнована гребля Каховської ГЕС на Півдні України. Знищення греблі Каховської ГЕС спричинило масштабну екологічну катастрофу зумовлену раптовим, швидким і неконтрольованим викидом води, яка містилась у водосховищі.
Внаслідок руйнування греблі Каховського ГЕС і подальшого скиду вод водосховища, яке займало площу 215,5 тис. Га водного дзеркала та використовувалося для судноплавства, зрошення, водопостачання, рибного господарства, рекреації, Каховське водосховище припинило існування, що призвело до осушення більшої частини його дна.
Потоки води з водосховища, яке спускалось, змивали на своєму шляху домівки людей, затоплювали сільськогосподарські поля, що не тільки спричинило екологічну катастрофу, але і призвело до колосальних фінансових втрат.
Які плани має держава на території колишнього Каховського водосховища?
Трохи більше, ніж за місяць після катастрофи, Кабінетом Міністрів України було затверджено постанову про відбудову водосховища та греблі Каховської гідроелектростанції. А за чотири місяці після катастрофи, у жовтні цього року, Уряд затвердив ще один документ. Це законопроект “З попередження нецільового використання земель Каховського водосховища”, який блокує формування, передачу у власність та користування, а також зміну цільового призначення земельних ділянок, які займало Каховське водосховище протягом останніх п’ятнадцяти років.
Наразі проект закону поданий до українського Парламенту і вже був розкритикований у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради. Положення документа не узгоджуються ані між собою, ані з іншими законодавчими актами України, і тому потребують техніко-юридичного та редакційного доопрацювання. І це не єдина критика як самого акту, так і ідеї відбудови Каховської ГЕС в цілому.
При цьому відомо, що Укргідроенерго твердо налаштоване відбудовувати гідроелектростанцію. Це випливає зі слів Олега Терлецького, заступника голови наглядової ради “Укргідроенерго”, який сказав, що в компанії налаштовані на великі проекти, а будівництво менших об’єктів їх не цікавить.
Тоді ж Терлецький заявив, що поки є загроза з боку окупантів, активних дій на території колишнього Каховського водосховища не буде. Проте після закінчення війни будуть як встановлені споруди для накопичення води у верхній частині водосховища, так і проведені роботи з осушення нижньої частини.
Після цього, за словами представника “Укргідроенерго”, проведуть випробування та дослідження. На основі висновків запропонують варіанти відбудови ГЕС, і тільки після того проведуть процедуру оцінки впливу на довкілля.
Тоді й визначатимуть, в якому вигляді будуть будувати гідроелектростанцію. Більше деталей про Каховську ГЕС компанія поки що не надає, посилаючись на вимоги до нерозголошення “великої кількості інформації” через війну.
“Відтворенню Каховського водосховища немає альтернативи”. В наукових установах спростовують заяву Укргідроенерго
Публікація з таким безапеляційним заголовком з’явилась на офіційному сайті Укргідроенерго. Більше того, в публікації зазначено, що “Про це повідомляють провідні науковці НАН та НААН, які нещодавно провели польові дослідження ложа Каховського водосховища, ініційовані Укргідроенерго”.
В матеріалі йдеться про те, що Укргідроенерго спільно з Укргідропроєктом та Державною екологічною академією післядипломної освіти та управління в рамках першого етапу реалізації експериментального проєкту співпрацюють над розробкою рекомендацій з формування комплексної оцінки сучасного стану Каховського водосховища та прилеглих територій.
Проте найбільш цікавою заявою в новині є те, що у серпні-жовтні 2023 року науковці різних інститутів НАН та НААН України, включаючи Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена та Інститут археології, мовляв вже провели польові та інші комплексні дослідження. На думку природоохоронця, голови Української природоохоронної групи та експерта UWEC Work Group Олексія Василюка, саме ці інститути з переліку навряд чи могли надати висновки про те, що Каховське водосховище має бути відновлене: в наукових інтересах обох інститутів — вивчати фауну, яка заселятиме територію та проводити археологічні дослідження на дні колишнього штучного водосховища.
Представники UWEC Work Group зателефонували до обох інститутів. В інституті зоології їм повідомили, що договір з Державною екологічною академією ще не виконано, і польові дослідження проведені не були:
“Зоологи беруть на себе тільки стан тваринного світу і перспективи розвитку, а господарські, екологічні та гідрологічні установи будуть робити свій висновок. Після цього буде тільки остаточний висновок. Там не один етап, і всі зараз ще працюють, і наші зоологи ще навіть туди не виїжджали”, — повідомила учена секретарка Інституту зоології імені І. І Шмальгаузена Вікторія Іванова.
Віктор Чубай, директор Інституту археології, в телефонній розмові підтвердив проведення польових досліджень, але сказав, що “новина” з Укргідроенерго виявилась для нього неочікуваною:
“Нами встановлено, що на території водосховища знаходиться 95 археологічних пам’яток, які потенційно могли постраждали чи вже постраждали спочатку від затоплення, а потім від різкого спаду води. По 15 ми вже провели аналіз. Наш висновок: треба провести археологічну розвідку, щоби точно встановити, що залишилось після того, як всі об’єкти провели майже півстоліття під водою, а по-друге, визначити, на території скількох археологічних пам’яток ще необхіднопровести розкопки. Відповідно до законів України все, що знаходиться на територіях, які виділені для будівництва, має бути розкопане. Таким є наш висновок, і ми його надали у письмовій формі півтора місяці тому [на початку осені — ред.]”, — розказав Чубай.
Він також зазначив, що безапеляційні заяви Укргідроенерго — “слова заради слів”. Їх можна назвати голослівними. А безальтернативними планами, які, на думку громадськості, були занадто швидко запропоновані Урядом, обурена як громадська, так і наукова спільнота України.
Українські природоохоронці чинять опір
Чотирнадцять українських природоохоронних громадських організацій об’єдналися в громадську коаліцію “Каховська платформа”, мета якої — розроблення моделей комплексних рішень з відновлення територій довкола Каховської ГЕС.
Так, “Каховська платформа” звернулася до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля із листом-заявою щодо схвалення урядом експериментального проєкту з відбудови Каховської ГЕС.
Як наголошують автори листа, варіанти відновлення Каховської ГЕС можна поділити на три умовні групи:
- Відмова від відбудови Каховської ГЕС і водосховища та відновлення важливої в екологічному та історичному аспектах екосистеми Великого Лугу у найбільш наближеному до історичного вигляді. При цьому питання водопостачання вирішується через перенесення водозаборів до річища Дніпра, скорочення водоспоживання, перехід на ресурсоощадні технології в аграрному секторі та металургії. Одночасно відбувається відмова від балансування енергосистеми потужностями Каховської ГЕС шляхом заміщення альтернативними варіантами генерації та накопичення енергії, а судноплавство відновлюється через покращення навігаційних характеристик річища Дніпра.
- Відновлення водосховища в попередніх розмірах та відбудова Каховської ГЕС (скоріше за все, в дещо осучасненому варіанті), а також супутньої інфраструктури (водозабори й канали). Цей варіант активно просувається Укргідроенерго.
- Інші варіанти (різного ступеню реалістичності). Наприклад, у вигляді відновлення ГЕС з водосховищем значно меншого розміру (зокрема, шляхом обнесення греблею річища і підйому рівня води лише в його межах) та перебудовою гідротехнічних споруд.
Відповіді на лист досі немає, Укргідроенерго продовжує робити гучні заяви. Наразі точно можна говорити лише про те, що ані відбудови, ані повноцінних досліджень до повного звільнення лівого берега колишнього Каховського водосховища провести неможливо через близькість бойових дій. Тому поки що питання поставлене на паузу, що сприяє відновленню екосистеми Великого Лугу.
Однак зараз саме той час, коли необхідно продовжувати вести дискусії та наполягати на розробці рішень і стратегій, які задовольнять економічні потреби регіону, а також попередять створення морально і технічно застарілої копії Каховської гідроелектростанції.
UWEC Work Group буде продовжувати слідкувати за розвитком подій навколо резонансного підриву греблі та спуску Каховського водосховища, спричиненого вторгненням Росії в Україну. Більше про ситуацію навколо Каховської ГЕС читайте у наших статтях:
Comments on “Українські природоохоронці борються проти відбудови Каховської ГЕС: вони об’єднались в коаліцію проти гідроенергетиків”