Олексій Овчинніков
Продовжуємо збирати для вас найважливіші новини, події та аналітику щодо екологічних наслідків російської війни в Україні. Ми будемо раді зворотному зв’язку, який ви можете залишити у вигляді коментаря до тексту, написавши на пошту (editor@uwecworkgroup.info) або зв’язавшись з нами через соціальні мережі.
UAnimals закликали заборонити полювання в країні на час війни
Разом з іншими громадськими організаціями та діячами, відповідне звернення українська зоозахисна організація направила до Кабінету Міністрів та до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Як зазначається у зверненні, незважаючи на те, що під час воєнного стану офіційно полювання заборонено, тварин продовжують вбивати під виглядом “санітарного вилучення”. У зв’язку з цим організації закликають до повної заборони на вбивство тварин з будь-яких причин під час війни.
Війна вже завдала колосальної шкоди природі України, яка станом на грудень 2025 року оцінюється у 6 трильйонів гривень. На цьому фоні вбивати тварин для трофеїв чи розваг є дикістю. Однак це відбувається, причому гинуть як дикі, так і синантропні види, що живуть поряд з людиною.
Лише у Тернопільській області за два місяці 2025 року було вбито чотири вовки, 207 лисиць, 259 собак та 24 коти. На думку організацій, для вирішення санітарних питань, сьогодні існують більш гуманні та сучасні методи, такі, наприклад, як пероральна вакцинація, а також системи раннього виявлення хвороб. Як зазначають зоозахисники, найчастіше під “санітарним відстрілом” маскується легалізація вбивства диких та безпритульних тварин.
“Ми щодня бачимо, як українці ризикують власним життям, щоб врятувати собак, кішок, коней, корів, птахів, диких тварин. Військові на позиціях вигодовують і рятують їх, волонтери долають сотні кілометрів, щоб дати тваринам шанс вижити. На цьому тлі полювання видається мені абсолютно варварською практикою. Я хочу жити в країні, де цінують життя, а гуманність є нормою”, — зазначає українська актриса та телеведуча, Заслужена артистка України Ольга Сумська.
До звернення приєдналася Асоціація зоозахисних організацій України, громадська організація із захисту прав тварин URSA, а також культурні діячі, військовослужбовці, народні депутати та інші лідери думок, у тому числі співачки Jerry Heil та alyona alyona, актриси Ольга Сумська, Ірма Вітовська-Ванця та Анна Кош, фронтвумен групи ONUKA Наталя Жижченко, стендап-комік та волонтер Василь Байдак, військовослужбовець Масі Найєм, телеведучий Олексій Суханов, письменники Максим та Тетяна Кідрук.
Пожежі в “Асканії-Нова”, знищення протоки біля Сивашу, хімічне забруднення на Полтавщині. Нові екологічні наслідки російської війни в Україні
Як пише українське екологічне медіа ЕкоРайон, у липні супутниковий аналіз показав, що після знищення збройними силами України (ЗСУ) мосту через протоку Промоїну на Сиваші, росіяни почали засипати протоку землею, щоб пустити військову техніку між Генічеськом та Арабатською стрілкою. Таким чином під загрозою знищення опинився один із двох природних водойм, які пов’язують Сиваш та Азовське море.
Сиваш є унікальною системою дрібних заток, лагун та водних рукавів, розташований у західній частині Азовського моря. Циркуляція води тут підтримується вітром. Так північно-східний вітер жене воду з Утлюцького лиману в бік Сиваша, а західний — назад в Азовське море. Циркуляція води здійснюється за рахунок двох проток – Тонка та Промоїна. Тонка є ширшою та основною протягом багатьох років, Промоїна – утворилася після шторму 1969 року, пише EcoRayon. Проте перекриття даної затоки призведе до зміни водообміну, який сформувався за останні десятиліття, що може призвести до виникнення застійних зон, вплинути на місцеву фауну, а саме популяції дрібних ракоподібних, які є важливою кормовою базою риб і птахів.
Сиваш, який відноситься до гіперсолоних водойм, є особливо чутливим до таких коливань, тому що циркуляція води безпосередньо впливає на те, чи може тут бути життя. Так, у місці перекриття вода накопичуватиметься, почнеться активне розкладання органіки, виникне втрата кисню, локальне цвітіння. Для літа, коли в регіоні стоять аномально високі температури, це може бути особливо небезпечним. При цьому друга протока – Тонка – також страждає від війни та зміни клімату: на деяких ділянках вона міліє, формуються нові рукави, зони наносів. Все це свідчить про те, що Сиваш, який є не лише унікальною пам’яткою природи, а й важливою територією для формування рибних ясел і зоною зимівлі перелітних птахів, потребує сьогодні екологічного захисту, а не воєнного знищення.
У разі пересихання Сиваша або різкого збільшення солоності, може статися масове вимирання ракоподібних, чисельність яких століттями зумовлювала стабільну кормову базу для зимуючих птахів. Завдяки цьому територія озер Сиваша стала одним із ключових місць зимових скупчень водоплавних птахів, а саму територію включено до списку водно-болотних угідь міжнародного значення, які охороняються Рамсарською конвенцією.
Аномальна спека, яка прийшла в Україну влітку, на тлі триваючих воєнних дій, також призвела до формування нових лісових пожеж. Зокрема потерпає унікальний біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна. За даними супутника Sentinel-2, опублікованими на сторінці дирекції заповідника у вигнанні, сумарна площа постраждалих від пожеж територій у період з 22 червня по 23 липня 2026 року в природному ядрі (заповідній зоні) склала 3149 га, у буферній зоні – 7 га. Загальна площа пошкоджених вогнем протягом місяця територій становить 3911 га.
Загальна площа заповідної зони становить 11 064 га незайманого степу, який ніколи не був зораний. Тобто внаслідок пожеж було пошкоджено понад чверть усієї території заповідного об’єкта.
Як і багато інших національних парків та заповідників, які опинилися під окупацією, “Асканія-Нова” значно постраждала за роки повномасштабної війни. Крім лісових пожеж та недобросовісного ставлення окупаційної адміністрації, також було розпродано частину унікального фонду тварин. Проте вчені продовжують працювати за межами заповідника, зберігаючи надію на повернення до “Асканії-Нова”.
Докладніше:
- Біосферний заповідник “Асканія-Нова” захоплений окупантами
- Пожежі в “Асканії-Нова”. Наслідки військової окупації заповідника
- ”Асканія-Нова” під окупацією: як заповідник став джерелом незаконного вивезення та продажу рідкісних тварин
- Рамсарські болота України у вогні війни
Відновлення степів після війни природними методами
Проект з природного післявоєнного відновлення степів “Живі степи – стійкі громади: повоєнне відновлення пасовищ та сіножатей на півдні України” у співпраці з науковцями біосферного заповідника “Асканія-Нова” запустило в Одеській та Херсонській областях Rewilding Ukraine, відділення організації Rewilding Europe, заснованої у 2011 році, яка ставить собі за мету відновлення диких екосистем у Європі.
Як зазначається в обґрунтуванні проекту, українські степи є одними з найуразливіших екосистем Європи. Внаслідок боїв, викликаних повномасштабним вторгненням Росії, значно постраждали степові території Херсонської області. При цьому, степи на Одещині також перебувають під загрозою через тиск освоєння нових територій для сільськогосподарських потреб. Щоб захистити унікальні українські степи, було запущено проект з їхнього природного збереження.
Проект буде реалізовано у Великоолександрівській громаді Херсонської області та Буджацькій громаді Одеської області, де розташовані Буджацькі степи, які простягаються зокрема й на територію Молдови.
В рамках проекту планується використовувати природоорієнтовані способи відновлення, зокрема, перенесення сіна з насінням місцевих степових рослин, перенесення дерну, підсів автохтонних видів із довгостроковим моніторингом результатів. Також планується порівнювати процес відновлення на пошкоджених територіях із природними процесами в екосистемах ландшафтного заказника “Тарутинський степ”. Робота з відновлення степових екосистем у цьому заказнику ведеться Rewilding Ukraine спільно з вченими з “Асканії-Нова” вже впродовж п’яти років.
Як відзначають організатори проекту, відновлення екосистем означає не лише відновлення біорізноманіття, але також покращення стану ґрунтів, підвищення стійкості ландшафтів до посухи та підтримка традиційних форм господарювання, таких як випасання худоби, заготівля сіна та бджільництво. Що робить його важливим не лише для природи, а й для громад.
Українські екологічні організації закликають поновити Міністерство захисту довкілля
З такою заявою виступила зокрема українська організація “Екологія-Право-Людина” (ЕПЛ). Імпульсом для таких закликів стали останні зміни в системі організації органів влади України, а саме відновлення окремого профільного Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Нагадаємо, що у липні 2025 року Кабінет Міністрів України ліквідував Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів (Міндовкілля) та об’єднав його з Міністерством аграрної політики та Міністерством економіки у Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
Сьогодні питаннями збереження довкілля та природи, як і раніше, займається Міністерство економіки та довкілля, що не дозволяє повноцінно реалізовувати екологічні та природоохоронні проекти, не відповідає існуючим сьогодні потребам в умовах війни, а також не сприяє євроінтеграції України.
Як зазначають представники ЕПЛ, сьогодні Україна переживає найбільш катастрофічну екологічну кризу за весь час свого незалежного існування, спричинену повномасштабним вторгненням Росії. Руйнування екосистем, забруднення довкілля, руйнування та знищення природоохоронних територій – все це створює серію екологічних викликів, які потребують відповідного рішення.
Не менш важливу роль відіграє питання європейської інтеграції, в рамках якого Україні необхідно реалізувати близько 200 директив та регламентів у галузі довкілля. Усе це вимагає незалежного сильного органу управління, який неспроможне надати “здвоєне” міністерство. Вже сьогодні експерти ЕПЛ наголошують на високому тиску на кадрових фахівців, нестачі ресурсів, складності в координаційній роботі. Особливо гостро проблеми виявляються у природоохоронній сфері, у сфері моніторингу та контролю, а також оцінки негативного впливу на довкілля.
Сьогодні Росія здійснює екоцид в Україні, що також потребує достатніх кадрів та кваліфікованих фахівців для документації, розгляду та визнання злочинів проти природи в національних судах, а в майбутньому — і в міжнародних.
Як зазначають представники ЕПЛ, українські організації, активісти та громадські діячі неодноразово зверталися до уряду з пропозицією відновити профільне Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, проте відповіді на ці звернення поки не було отримано. Чим швидше таке профільне міністерство буде відновлено, тим ефективнішим буде не лише оцінка екологічних наслідків повномасштабного вторгнення, а й розробка планів сталого та сучасного відновлення України.
Головне зображення: Ліквідація наслідків атаки критичної інфраструктури у Полтавській області. Джерело: Українська правда
