Два роки після руйнування Каховської ГЕС: екологічні наслідки та необхідність прийняття стратегічних рішень – Ukraine War Environmental Consequences Work Group

Позиція UWEC Work Group

6 червня 2023 року в результаті підриву Каховської гідроелектростанції російськими військами відбулося повне руйнування гідротехнічної споруди та подальше спустошення Каховського водосховища. Обсяг штучного гігантського паводку склав понад 14 км³. Ця подія стала найбільшою екологічною катастрофою в Європі з часів аварії на ЧАЕС. Були знищені донні та придонні екосистеми, порушено водопостачання та зрошення на півдні України, виведено з ладу гідроенергетичну інфраструктуру, спровоковано катастрофічну повінь на Нижньому Дніпрі, яка забрала понад 100 людських життів. Понад 40 територій природно-заповідного фонду, в тому числі ділянки Смарагдової мережі та Рамсарські угіддя, зазнали збитків. Катастрофа торкнулася і Чорного моря: опріснення, замулення та евтрофікація охопили понад 32 000 км² акваторії.

UWEC стежив і публікував актуальну інформацію щодо «каховського» питання, починаючи з першого дня. Зараз у нас сформувалася чітка думка щодо бажаного майбутнього і місця колишнього водосховища в ньому.

Відновлення біорізноманіття після вибуху
Каховської греблі на річці Дніпро в Україні. Дизайн: Валерія Колодежна Download

На місці колишнього водоймища почала стрімко відновлюватися природа. Протягом 2023–2024 років відбулося природне заростання дна водосховища типовими для заплави Дніпра видами дерев і водно-болотної рослинності. Проросло до 40 мільярдів насінин дерев, що може призвести до формування найбільшого в степовій зоні України заплавного лісу. Загальна потенційна площа таких лісів перевищує 1000 км², а депонування вуглецю в перспективі може досягти 120 мільйонів тонн CO₂-еквівалента.

Вперше за 70 років почали відновлюватися фрагменти природних біотопів історичного природного комплексу «Великий Луг» — заплавних лісів, боліт і лугів, знищених будівництвом водосховища в 1950-х роках. Повернення цих екосистем має важливе значення як для біорізноманіття, так і для адаптації до зміни клімату, регулювання стоку, зниження втрат води та підтримки здоров’я річкових екосистем. У звільнену від греблі та водосховища ділянку річки повертаються типові представники аборигенної фауни, наприклад, вже в травні 2024 року прийшов на нерест до острова Хортиця дунайський осетр (Acipenser gueldenstaedtii) — вид, який знаходиться під загрозою знищення за даними Міжнародного союзу охорони природи (МСОП). Відновлювані ландшафти включають найважливіші ділянки Запорізької січі – місця формування української самосвідомості та державності.

Ряд наукових установ України (НАН України, Херсонський державний університет, БЗ «Асканія-Нова») заклали 12 постійних моніторингових ділянок, що дозволило зафіксувати позитивну динаміку відновлення рослинності та формування характерних заплавних угруповань.

Однак, незважаючи на значний потенціал відновлення природної екосистеми Нижнього Дніпра, до теперішнього часу на державному рівні відсутня затверджена стратегія подальшого використання території колишнього водосховища. Обговорюються суперечливі сценарії: відновлення гідровузла, будівництво нової греблі з подальшим осушенням заплави для потреб агросектора, створення енергетичних плантацій швидкозростаючих дерев, або підтримка природного відновлення заплави.

На даний момент необхідно:

Розробити національну стратегію відновлення екосистем Нижнього Дніпра, яка передбачає:

збереження та юридичне закріплення статусу відновлених заплавних екосистем;
проведення оцінки екосистемних послуг (у тому числі накопичення вуглецю);
план сталого управління новими природними територіями.

Затвердити мораторій на будь-які інженерні втручання в заплаву до завершення екологічної та соціально-економічної оцінки. Зокрема — призупинити реалізацію проектів з повторного будівництва Каховської ГЕС або спорудження гребель до узгодження з урахуванням природоохоронних зобов’язань України.
Забезпечити системний моніторинг стану рослинності, фауни, ґрунтів і водних ресурсів на всій території колишнього водосховища та прилеглих районів.
Розробити механізм компенсації постраждалим громадам, враховуючи можливості для переходу до стійких моделей господарювання, включаючи екотуризм, традиційне природокористування, відновлення рибних запасів, виробництво сонячної енергії та інші форми зеленої економіки.
Активізувати міжнародну правову та експертну підтримку, в тому числі через Бернську та Рамсарську конвенції, Європейську стратегію збереження біорізноманіття та участь у Європейській ініціативі з відновлення річок до 2030 року.
Внести відновлення Великого Лугу до пріоритетів державної екологічної політики, як питання національної екологічної безпеки, найважливішого кроку щодо збереження історичної пам’яті та підвищення міжнародного іміджу України.

Природа вже розпочала процес відновлення. Але за відсутності скоординованих дій з боку держави та за наявності протилежних сценаріїв з боку окремих органів влади або бізнесу, існує ризик втрати унікального історичного шансу. Відродження Великого Лугу має розглядатися не як тимчасовий наслідок катастрофи, а як екологічна необхідність і частина нової стратегічної моделі взаємодії суспільства і природи.

Детальні результати аналізу, проведеного широкою експертною групою з ініціативи УПГ (UNCG), представлені у двох монографіях:

Знищення Каховського водосховища: наслідки для довкілля / упоряд. В.В. Колодежна, О.В. Василюк. – Чернівці : Друк Арт, 2025. – 112 с. – (Серія: «Метаморфози Великого Лугу». – Вип. 1) https://uncg.org.ua/wp-content/uploads/2025/02/znyshhennya-kahovskogo-vodoshovyshha-naslidky-dlya-dovkillya-2025.pdf
Великий Луг чи Каховське водосховище: сучасне бачення / упор. В.В. Колодежна, О.В. Василюк. – Чернівці: Друк Арт, 2025. – 128 с. – (Серія: «Метаморфози Великого Лугу». – вип. 2). https://uncg.org.ua/wp-content/uploads/2025/02/velyky-luh-suchasne-bachennia2024s.pdf
Розгорнуте саммарі другого тому англійською мовою: The Great Meadow vs. the Kakhovka Reservoir: A Modern Perspective. https://uncg.org.ua/wp-content/uploads/2025/02/bigmeadow_b5_en_2024s.pdf

UWEC та УПГ (UNCG) представлять своє бачення відновлення Нижнього Дніпра на Міжнародному конгресі з природоохоронної біології 16 червня 2025 року в Брісбені (Австралія). Інфографіка ілюструє найважливіші тези нашого бачення відновлення великої річки.

Читати наші дослідження: