Олексій Овчинніков
Переклад – Юлія Спінова
Минулий рік показав, що активні бойові дії під час повномасштабної війни Росії в Україні з високою ймовірністю можуть тривати ще довго. Однак, ще на початку вторгнення для експертів UWEC Work Group було очевидно, що робота з аналізу екологічних наслідків також буде довгостроковою і може розтягнутися на десятиліття. Навіть після активної фази бойових дій потрібен буде час для збору та аналізу даних, а також просування зеленого відновлення країни. Крім цього, збору даних та будь-яким дослідженням тривалий час перешкоджатиме необхідність провести розмінування території.
Головна екологічна подія. Підрив греблі Каховської ГЕС та спуск водосховища.
Руйнування системи водосховища, яке також мало систему охолодження Запорізької АЕС, звичайно ж, стало найгучнішою подією 2023 року. Підрив греблі ГЕС виявився не лише у центрі медійної уваги, а й полем для обговорення з боку експертів різних країн.
На проведеному у червні спільно з Репортерами без кордонів вебінарі, організованому відразу після катастрофи, експерти UWEC Work Group говорили, що повноцінний аналіз наслідків можна буде провести лише через кілька місяців. У цьому плані вони мали рацію. Сьогодні видно, що прямі негативні наслідки підриву менш катастрофічні, як це бачилося на момент катастрофи.
Проте сам спуск водосховища поставив нові питання та завдання як перед природоохоронцями, так і перед екологами.
Наприкінці червня спільно з International Rivers, Українською природоохоронною групою та іншими організаціями UWEC Work Group зробила заяву про те, що екологи не підтримують відновлення ГЕС. Повернення річки у природне русло може сприяти відродженню екосистем, тоді як реконструкція ГЕС лише збільшить негативні наслідки, спричинені катастрофою.
Проведений восени 2023 року аналіз показав, що найгірші застереження – забруднення та опріснення Чорного моря внаслідок потрапляння до нього значних обсягів вод Дніпра – не справдилися. Морська екосистема наразі впоралася з цим потрясінням.
Проте воєнні дії продовжують вкрай негативний вплив на морські екосистеми. Загальне навантаження на Чорне море під час військових дій зросло в кілька разів, посиливши вже наявне забруднення акваторії внаслідок скидів у великі річки, зокрема, Дніпро, Дунай, Дон.
- Міни, затонулі кораблі, знищені заповідники – що ми знаємо про вплив російської війни на Чорне та Азовське моря
- Чорне море загоює рани: чотири місяці після Каховської катастрофи
Більш важливим і принциповим виявилося питання відновлення Каховського водосховища. Природні екосистеми показали дивовижні здібності до регенерації, і на місці спущеної водойми сьогодні можна побачити молодий ліс, який активно відновлюється, і має історичну назву – Великий луг. За кілька місяців дерева пішли в активне зростання, утворивши поросль з верби та тополі. Бачачи загальні втрати екосистем у результаті війни, з одного боку, і неймовірно успішне відновлення природи на місці водосховища, з іншого, українські природоохоронці виступили за збереження молодих лісів та всієї екосистеми, яка відновлюється на місці спущеного водосховища, та закликали утриматися від реконструкції ГЕС.
Проте український уряд заявив про намір затопити територію водосховища та відновити ГЕС. Можливим це стане лише після звільнення лівого берега Дніпра та припинення війни. Тож екологи та природоохоронці ще мають час, який вони не мають наміру втрачати. З метою зупинити непродуманий план відновлення ГЕС, який, на думку експертів, не має ні економічної, ні енергетичної переваги, було створено незалежну платформу. Її мета – продовжувати чинити тиск на Укренерго та Міністерства, щоб не повторити помилок радянського минулого, коли надмірне зарегулювання Дніпра створило умови для Каховської катастрофи.
Важливою темою, яка також виникла у зв’язку з підривом греблі Каховської ГЕС, є питання екоциду. Хоча і в законодавстві України, і в законодавстві Росії екоцид як кримінальна стаття прописана, правову систему все ще не адаптовано. На міжнародному рівні екоцид залишається скоріше концепцією, аніж дієвим механізмом притягнення до відповідальності за злочини проти природи. Це залишає багато навмисних руйнівних дій по всій планеті безкарними. І це питання, яке стосується не лише регіонів, де йде війна, а й усього світу.
Головна проблема. Збір та верифікація даних про екологічні наслідки воєнного вторгнення
За минулий рік не було відзначено значних пересувань лінії фронту. Після звільнення більшої частини територій, захоплених у перші місяці повномасштабної війни, армії перейшли до позиційного протистояння на сході та південному сході України, перетворивши великі території фактично на випалену землю.
Проте аналіз екологічних наслідків на територіях, де велися бойові дії у перші місяці війни, також є ускладненим. Більшість із них, як і раніше, закриті для відвідування, проведення повноцінних досліджень ґрунтів та біорізноманіття на них не можливе. Тож збір та аналіз даних про екологічні наслідки війни може зайняти роки.
При цьому екологічні втрати України внаслідок вторгнення не вимірюються лише забрудненнями внаслідок обстрілів чи знищенням інфраструктури, лісовими пожежами та екологічними катастрофами. Важко підрахувати втрати доступу до екосистемних послуг, таких як рекреаційне відвідування лісів. Крім того, війна призводить до знищення флори та фауни України. Страждають багато унікальних ендемічних видів, які після кількох років воєнних дій можуть з високою ймовірністю зникнути зовсім (якщо вони не зникли вже). Серйозну проблему для біорізноманіття України становить і стрімке збільшення чисельності інвазійних видів на територіях, природні екосистеми яких знищені внаслідок воєнних дій. Ці території можуть стати плацдармами для інвазії не лише на територію України та найближчі країни, а й на всю Європу.
- Вплив воєнних дій на екосистемні послуги в Україні
- Загрози російського вторгнення для дрібних ссавців, що охороняються в Україні
Тим не менш, як вже зазначалося раніше, більшість даних про екологічні наслідки війни виходять сьогодні через супутникові знімки та OSINT. При цьому робота з відкритими даними вимагає особливої уваги, оскільки кількість фейків та неперевіреної інформації продовжує зростати – війна ведеться не лише на фронті, а й у інформаційному полі.
Особливе побоювання в експертів UWEC Work Group викликає все більш активне включення до пропагандистської машини Росії екологічного та кліматичного порядку денного. Тепер можна частіше чути закиди та навіть звинувачення у бік України, які швидко розсипаються під час детальної перевірки та не є обґрунтованими. Тим більше не варто забувати, що стороною-агресором, який почав широкомасштабну війну, є саме Росія. Отже, відповідальність за наслідки має нести насамперед вона.
У рамках організованих у співпраці з Репортерами без кордонів (Швеція) вебінарів робоча група UWEC провела зустріч із фахівцями з аналізу зібраних даних щодо екологічних наслідків вторгнення Росії до України. Зокрема, з представниками таких організацій, як CEOBS, Pax for Peace та Екодія. Основними джерелами даних, як і раніше, залишаються OSINT, супутникові знімки та інсайдерська інформація.
Серйозною проблемою для аналізу екологічних наслідків війни залишається відсутність будь-якої інформації про екологічну ситуацію на окупованих територіях. Вчені можуть лише припускати, що відбувається, наприклад, в одному з найбільших заповідників у Східній Європі – «Асканія-Нова». У 2023 році керівництво заповідника змогло покинути його територію, проте частина науковців залишилася. Російська влада прийняла рішення про реформування структури заповідника, встановлення в ньому нової адміністрації та можливе перепрофілювання «Асканії-Нова» на туристичний об’єкт.
- Біосферний заповідник «Асканія-Нова» захоплений окупантами
- Пожежі в «Асканія Нова». Наслідки воєнної окупації заповідника
Інформація про те, що відбувається на окупованих ще з 2014 року територіях також є переважно або недоступною, або неверифікованою. Робоча група UWEC опублікувала серію статей про екологічні наслідки війни як для Криму, так і Донецької області.
- Будівництво Керченського мосту та траси Таврида у Криму. Як вплинув на довкілля російський проект століття?
- Стихійний видобуток вугілля знищує природу Донбасу
Для зручності роботи з відкритими даними та аналітичними центрами експерти робочї групи UWEC створили спеціальний перелік джерел даних моніторингових центрів, які займаються збором інформації про екологічні збитки внаслідок воєнних дій в Україні, який постійно оновлюється. Це дозволяє отримати незалежну картину екологічних наслідків війни, а також дає можливості верифікувати дані.
Поширення екологічних наслідків за межі території України
Хоча бойові дії йдуть переважно на території України, війна охопила та створила загрозу для реалізації екологічних програм у всьому регіоні.
Рік, що минає, запам’ятається серйозним ударом по екологічній спільноті Росії, багато представників якого засудили війну в Україні з перших днів вторгнення. Визнання небажаними міжнародних організацій, таких як Bellona, Greenpeace, WWF International, Altai Project поставило під удар реалізацію екологічних, кліматичних та природоохоронних програм на значних територіях.
Подібні події також відвертають увагу від того, що відбувається в самій Україні. Крім того, другий великий міжнародний військовий конфлікт, що розпочався у 2023 році – в Ізраїлі та Палестині, також почав істотно впливати на світовий медійний, суспільний та політичний порядок денний. Зокрема, досить суттєву частину акцій кліматичних активістів на COP28 у Дубаї було присвячено саме цьому конфлікту.
- “Під видом діяльності із захисту природи… намагалися впливати на рішення органів влади”
- Greenpeace: замість епілогу
- “Беллона”: небажана відкритість та війна санкцій
При цьому в самій Росії дедалі більш очевидними виявляються екологічні наслідки війни. Так, наприклад, мілітаризація Московської агломерації поставила під загрозу знищення природно-історичну спадщину Коломенського парку, яка знаходиться під охороною ЮНЕСКО. Водночас бажання диверсифікувати ринок збуту енергоносіїв і, як наслідок, будівництво нового газопроводу через Монголію до Китаю може руйнівним чином вплинути на природу Байкальського регіону. Це лише два приклади негативного впливу війни на довкілля Росії, аналізом яких займаються наші експерти.
- Москва повертає ракети проти власної історичної спадщини?
- Зигзаги газової труби. Трубопроводи, природоохоронні території, НКО та війна
Для Білорусі переслідування екологічних організацій та активістів розпочалося ще у 2020 – 2021 роках, до початку повномасштабного вторгнення. Саме тоді багато експертів та активістів, у тому числі, і учасники робочої групи UWEC, змушені були покинути країну. Це також вплинуло на можливість проведення аналізу, наприклад, наслідків мілітаризації Полісся, що фактично зробило важливий для біорізноманіття регіон закритим для дослідження. Про переслідування екологічних активістів та експертів у Білорусі та Росії ви можете дізнатися у записі нашого вебінару.
Важливим та вкрай негативним наслідком війни є мілітаризація прикордонних територій. Будівництво паркану на кордоні Білорусі та Польщі вже розділило один із найбільших національних парків Європи – Біловезьку пущу, що може мати серйозні довгострокові наслідки для екосистеми регіону. Також відбувається активне зміцнення українського кордону з Білоруссю, що не лише блокує наукові дослідження, а й знижує ефективність природоохоронних практик. У перспективі обговорюється тема будівництва укріплених огорож на кордоні з Росією. Всі ці дії призводять до поділу цілісних екосистем, що негативно впливає на збереження біорізноманіття.
З іншого боку, війна фактично поставила хрест на одних транскордонних проектах та значно ускладнила реалізацію інших. Сьогодні важко знайти природоохоронні проекти в регіоні, що торкаються кількох країн, які вдається розвивати без проблем, при тому, що саме транскордонні проекти обґрунтовано продовжують вважатися екологічною спільнотою найбільш ефективними та пріоритетними способами вирішення екологічних та природоохоронних питань.
- ЮНЕСКО засудила будівництво прикордонних огорож
- Тварини та бар’єри: перешкоди вздовж міжнародних кордонів і їхній вплив на наземних хребетних
- Річка Дністер – еволюція управління транскордонним басейном річки на пострадянському просторі
У цьому огляді представлені далеко не всі теми, над якими експерти та автори робочої групи UWEC працювали у 2023 році. Наприклад, робоча група також розпочала аналіз теми зеленого відновлення України. Наступного року ця тема, швидше за все, стане однією з пріоритетних для роботи робочої групи UWEC.
Робоча група аналізувала і вплив війни на природоохоронні практики в Україні, зокрема, труднощі у роботі експертів та дослідників.
Наступний рік вимагатиме від експертів та авторів UWEC Work Group подальшої роботи з аналізу екологічних та кліматичних наслідків війни. Очевидно, що вирішувати проблеми, які виникли для довкілля внаслідок війни, доведеться десятиліттями. Проте чим більш повно вже зараз буде проведено аналіз цих наслідків і чим більш детально буде опрацьовано план відновлення країни, орієнтований на потреби як природи, так і людей, тим більше можна буде сподіватися на сталий розвиток та благополуччя як самої України, так і сусідніх країн.
Comment on “Підсумки року від робочої групи UWEC”