Дорогі друзі!
На жаль, екоцид в Україні триває. У червні ми побачили останній приклад того, як воєнні дії можуть вплинути не лише на людські життя, а й які вони мають надзвичайно негативні наслідки для довкілля. Зокрема, прорив греблі на Каховській ГЕС цього місяця. Ця трагедія є яскравим нагадуванням про необхідність відкритого та голосного обговорення екоциду, який відбувається в Україні, на рівні міжнародного права. Це ще більше стосується зміни клімату, коли адаптація до клімату стає єдиною стратегією виживання людства.
Важливо, щоб Каховська ГЕС залишалася предметом обговорення. Проаналізувати та зрозуміти реальні наслідки руйнування цієї дамби ми зможемо лише через кілька місяців, а для розуміння наслідків зникнення Каховського водосховища знадобиться рік чи більше. Наразі ми можемо досліджувати лише найближчі наслідки, як описує журналіст робочої групи UWEC Вікторія Губарєва:
Також важливо зазначити, що сама ГЕС використовується для штучного зарегулювання річки Дніпро. Організація Об’єднаних Націй вважає, що в найближчому майбутньому руйнування дамб може стати серйозною проблемою не тільки для суспільства, а й для природи. Саме тому експерти рекомендують відмовитися від концепції відновлення Каховської ГЕС та водосховища, що її живить, а натомість знайти більш сталі іі сучасні рішення, які також відповідатимуть принципам «зеленої економіки». Громадські організації створили відкриту петицію (під якою підписалася і робоча група UWEC), щоб не допустити відновлення ГЕС:
Ми продовжуємо зусилля, щоб привернути увагу світової спільноти до недостатньо вивчених екологічних наслідків російського вторгнення в Україну, питань, які не висвітлюються широко, але все ж є важливими для обговорення. Одним із таких прикладів є Керченський міст. Будівництво цього «об’єкта століття» вже завдало серйозної шкоди заповідним територіям унікального півострова і вплинуло на весь гідрологічний режим і морську екосистему Чорного моря. На жаль, дуже ймовірно, що міст і надалі матиме негативний вплив. Враховуючи його роль як стратегічної цілі, він буде частиною процесу звільнення окупованих територій. Наші експерти Олексій Василюк та Валерія Колодежна пишуть в останній статті з циклу про негативні наслідки вторгнення для Криму, цього разу зосередившись на екологічних аспектах будівництва Керченського мосту:
Війна також послаблює екологічну політику в Україні. Особливо страждають вразливі галузі, зокрема, наприклад, лісове господарство. Спеціально для робочої групи UWEC Валерія Колодежна взяла інтерв’ю у експерта Української природоохоронної групи Єгора Гриника. Гриник описує, як війна вплинула на ведення лісового господарства в Україні, включно з «гарячими точками» протистояння між активістами та владою. Особливо актуальним є приклад – Свидовецький хребет:
Як ми вже розглядали раніше, війна також має надзвичайно негативні наслідки для екологічних практик в Росії. Триває поступове визнання екологічних організацій «небажаними», що блокує не лише їхню роботу, а й можливість співпраці. Bellona, Greenpeace і нещодавно WWF були оголошені небажаними. Своєю оцінкою ділиться експерт UWEC Євген Сімонов:
Робоча група UWEC не лише публікує статті, але й проводить дискусії про екологічні наслідки повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На додаток до вебінарів UWEC, організованих спільно з Reporters Without Borders (RSF) – Швеція та Svea Green Foundation, наші експерти також нещодавно взяли участь у вебінарі, організованому Університетом Нового Південного Уельсу – Канберра. Про теми та обговорення у коментарі експерта UWEC Вікторії Губарєвої:
Обговорення під час вебінару UNSW надихнуло експертів UWEC Євгена Симонова та Ангеліну Давидову дослідити перспективи «зеленого майбутнього» Росії. Редакція підготовлена та опублікована спільно з Кедр.Медіа :
Як завжди, ми відстежуємо та аналізуємо екологічні наслідки вторгнення на нашому веб-сайті , у Twitter та Facebook .
Бажаю вам сил і миру!
Олексій Овчинников
Редактор робочої групи UWEC