Олексій Василюк
Напередодні третьої річниці руйнування російськими військами Каховської ГЕС українські та міжнародні природоохоронні, культурні, археологічні, наукові та експертні організації звернулися до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Національної комісії України у справах ЮНЕСКО із закликом розпочати процедуру включення Великого Лугу Нижнього Дніпра до Попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО в категорії змішаного культурно-природного об’єкта.
Ініціатива супроводжується підготовленою концепцією об’єкта та робочою чернеткою документу для внесення об’єкта до “Тіньового списку” конвенції (Tentative List Submission) відповідно до вимог Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Великий Луг потенційно має виняткову цінність світового масштабу як унікальний культурний і природний ландшафт, у якому природна структура великої заплави Нижнього Дніпра сформувала одну з ключових військово-політичних та культурних систем ранньомодерної Європи — Запорозьку Січ, яка стала колискою українського козацтва. Йдеться не про окрему історичну пам’ятку чи природну територію, а про масштабний історичний ландшафт, у якому природні процеси, військова історія, формування політичної традиції, річкова екосистема та національна пам’ять є нерозривно пов’язаними між собою.
При цьому територія Великого Лугу, яка займає понад 2000 кв. км, вже зараз має високу екологічну цінність, демонструючи відновлення природних процесів у безпрецедентно короткий термін, і не містить жодних антропогенних елементів (навіть доріг). Завдяки унікальному темпу росту дерев, вона також має важливе кліматичне значення, здійснюючи депонування вуглецю. Великий Луг також має виняткове значення для охоронюваних видів тварин, зокрема для міграції осетрових і птахів.
До звернення вже приєдналися 40 організацій та діячів культури, а збір підписів триватиме до відкриття сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в середині липня 2026 року.
Історичний ландшафт річкової заплави, що сформував Запорозькі Січі
Центральна ідея концепції полягає в тому, що Великий Луг не був лише географічним тлом козацької історії, але саме завдяки йому сформувалися Запорізькі січі — укріплені військово-адміністративні центри українських козаків у XVI–XVIII ст., які одночасно виконували функції фортеці та центру самоврядування. Вони були ядром своєрідної демократичної громади, де козаки обирали владу, організовували оборону та контролювали великі прикордонні території Східної Європи. Саме від Запорізьких Січей Україна веде відлік боротьби за незалежність своєї держави. Також тут відбувалося формування української нації та державності.
Природна структура ландшафту Великий Луг безпосередньо вплинула на вибір місця для Січей, їхню обороноздатність, мобільність і можливість тривалого існування в прикордонному просторі між великими державними утвореннями Східної Європи.
Історично Великий Луг був одним із найбільших заплавних ландшафтів Європи — складною мозаїкою заплавних лісів, луків, боліт, озер, мілководь та піщаних арен, пов’язаних з єдиною системою Нижнього Дніпра аж до Чорного моря. Територія відігравала ключову роль у підтриманні біорізноманіття Азово-Чорноморського регіону, міграції птахів та функціонуванні річкових і водно-болотних екосистем. Саме природна структура Великого Лугу створила умови для виникнення та багатовікового існування Запорозьких Січей як автономної військово-політичної системи на межі великих імперій Східної Європи. Великий Луг був не лише природним середовищем існування запорізького козацтва, а фактично оборонною, економічною та просторовою основою його існування.
На території Великого Лугу розташовувалися шість із восьми Запорозьких Січей. До сьогодні поняття “Січ”, “Великий Луг” і сама козацька спадщина залишаються одними з центральних елементів української історичної пам’яті та національної ідентичності.
У середині ХХ століття Великий Луг був майже повністю знищений внаслідок створення ряду ГЕС по Дніпру. Під водою опинилися історичні ландшафти, археологічні пам’ятки, залишки Січей, кургани, села, кладовища, ліси та інші заплавні екосистеми. В результаті затоплення були втрачені не тільки історичні та археологічні пам’ятки, а й усі кліматичні функції заплави — водообмін, депонування вуглецю. Фактично йшлося про одну з найбільших трансформацій річкового ландшафту в Європі у ХХ столітті. З огляду на те, що затоплення Великого Лугу в 1950 році супроводжувалося масштабним розорюванням степів навколо нього, можна стверджувати, що в комплексі це стало одним із найістотніших ударів по кліматичній стабільності у Східній Європі.
Читати детальніше:
Відновлення історичного та природного ландшафту Великий Луг
Руйнування греблі Каховської ГЕС у 2023 році окупаційними військами Росії знову відкрило простір для досліджень і започаткувало процес відновлення заплавних екосистем, що супроводжується поверненням видів, які перебувають під загрозою зникнення. Це створило безпрецедентну для сучасного світу ситуацію, коли одночасно стало доступним історичний та археологічний простір, що десятиліттями перебував під водою, почалося стрімке природне відновлення великої річкової заплави, відновилися природні гідрологічні процеси, почали формуватися заплавні ліси, водно-болотні угіддя та місця нересту риби, а також знову проявилася історична структура прирічкового ландшафту, яка свого часу сформувала простір Запорізьких Січей.
У перші роки після осушення було зафіксовано швидкий розвиток рослинного покриву, формування нових заплавних угруповань, відновлення мілководних і болотистих ділянок, а також повернення просторової мозаїки, типової для річкової заплави. Мігруючі риби, такі як критично загрожений осетер руський (Acipenser gueldenstaedtii), повернулися до своїх історичних нерестовищ біля острова Хортиця. Ці процеси не відновлюють минулий ландшафт повністю, але відтворюють низку його ключових структурних та функціональних особливостей.
Читати детальніше:
Потенційна цінність природно-історичного ландшафту Великий Луг
Автори ініціативи вважають, що сучасне відновлення Великого Лугу має не лише національне, але й глобальне значення як один із наймасштабніших відомих прикладів регенерації великої річкової заплави після зникнення штучного водосховища.
У концепції зазначається, що Великий Луг має потенціал відповідати вимозі виняткової універсальної цінності як змішаний культурно-природний річково-заплавний ландшафт. Тут природна структура Нижнього Дніпра стала визначальною передумовою формування одного з найвиразніших військово-політичних феноменів нового часу в Східній Європи — Запорозьких Січей. Сучасне відновлення великої заплавної екосистеми після зникнення Каховського водосховища надає цьому простору додаткового природного й наукового значення.
Цінність Великого Лугу полягає насамперед у винятковій взаємозалежності природного ландшафту та історичного розвитку. Система заплавних лісів, проток, островів, боліт, мілководь і природних підвищень не лише забезпечувала ресурси для життя, а й формувала просторову, оборонну та комунікаційну логіку Запорозьких Січей. Таким чином, Великий Луг може розглядатися як рідкісний приклад історичного ландшафту, де природне середовище безпосередньо сприяло виникненню та тривалому функціонуванню автономної військово-політичної спільноти.
“Керівництво щодо виконання Конвенції про охорону всесвітньої спадщини” є основним робочим інструментом Конвенції та, зокрема, регулює вибір нових об’єктів для включення до Списку.
Для включення до Списку Всесвітньої спадщини об’єкт-кандидат повинен становити видатне світове надбання та відповідати принаймні одному з десяти спеціальних критеріїв відбору:
і. Бути твором творчого генія людини;
іі. Відображати важливість взаємозв’язку людських цінностей та розвитку архітектури чи технології, містобудування чи ландшафтного планування;
ііі. Бути винятковим свідченням культурної традиції чи цивілізації, існуючої або зниклої;
іv. Бути зразком типу споруди, архітектурного або технологічного ансамблю чи ландшафту, що ілюструє важливий етап в історії людства;
v. Становити видатний зразок традиційного людського поселення, землекористування, характерного для тієї чи іншої культури, взаємодії між людиною та природним середовищем, особливо якщо існує небезпека руйнування під впливом незворотних змін;
vi. Бути значуще пов’язаним з подіями або традиціями, ідеями або віруваннями, творами літератури та мистецтва, що становлять видатне світове надбання;
vii. Включати унікальні природні явища або території виняткової природної краси та естетичного значення;
viii. Бути видатними прикладами з історії Землі, включаючи сліди давнього життя, значущі геологічні процеси, істотні геоморфологічні явища тощо;
ix. Бути прикладом важливих, сучасних екологічних та біологічних процесів в еволюції та розвитку наземних, прісноводних, прибережних і морських екосистем та угруповань рослин і тварин;
x. Включати природні ареали найбільшої важливості та значення з точки зору збереження в них біологічного різноманіття, у тому числі зникаючих біологічних видів.
У концепції найбільш релевантними для Великого Лугу названі критерії ЮНЕСКО (iii), (v) та (ix), а також потенційно критерії (x) і (vi). Зокрема, за критерієм (iii) Великий Луг може розглядатися як виняткове свідчення історичної традиції Запорозьких січей.
Щоб бути розглянутим як кандидат (номінант) до Списку всесвітньої спадщини, об’єкт має бути внесений до так званого “Тіньового списку” Конвенції про всесвітню спадщину урядом країни, на території якої він розташований.
Відновлення великої річкової системи та міжнародний контекст
У природному вимірі Великий Луг є частиною ширшої системи заплави та дельти Нижнього Дніпра, що простягається до Чорного моря та охоплює цінні водно-болотні, заплавні й дельтові екосистеми. Така просторово й екологічно пов’язана система має значення для підтримання гідрологічних процесів, збереження заплавних біотопів, міграції водно-болотних птахів, нересту риб та загального біорізноманіття Азово-Чорноморського регіону. У концепції також зазначається, що визнання виняткових універсальних природних цінностей Нижнього Дніпра бере початок ще з історій Геродота про Гілею — великі ліси вздовж річки Борисфен (Дніпро).
Окремим напрямом роботи визначено проведення повноцінного порівняльного аналізу з іншими річковими культурними ландшафтами, змішаними природно-культурними об’єктами та прикордонними ландшафтами, представленими у Списку всесвітньої спадщини та поза ним. Серед попередньо визначених міжнародних компараторів названо Дельту Дунаю (Румунія), Тугайні ліси природного заповідника “Тигрова Балка” (Таджикистан), Історичний заповідник Мачу-Пікчу (Перу), Кордони Римської імперії – Дунайські рубежі (Німеччина-Австрія-Словаччина), Долина Верхнього Середнього Рейну (Німеччина) та ін.. При цьому автори концепції наголошують, що жоден із цих об’єктів не поєднує в межах однієї території велику історичну річково-заплавну систему, формування автономної військово-політичної інституції, просторово залежної від цієї системи, та сучасний масштабний процес природного відновлення після тривалого штучного затоплення.
Читати детальніше:
Існуюча природоохоронна система та подальші кроки
У концепції зазначається, що практично всі ключові екосистеми Нижнього Дніпра нижче колишньої Каховської греблі вже мають правовий статус національних парків та інших природоохоронних територій, що демонструє як цінність цієї території, так і вже досягнутий рівень її захисту. Також наголошується, що окремі складові цінності Великого Лугу вже частково охоплюються іншими міжнародними механізмами охорони. Зокрема, в Нижньому Дніпрі розташовані водно-болотні угіддя міжнародного значення за Рамсарською конвенцією, включно з угіддям “Великий Луг”. Водночас автори концепції підкреслюють, що саме механізм Світової спадщини ЮНЕСКО є найбільш придатним для представлення Великого Лугу як єдиного історичного культурно-природного ландшафту.
Серед першочергових кроків для розвитку номінаційної ініціативи названо вибір та доопрацювання робочої моделі номінації, визначення ключових культурних і природних атрибутів, підготовку науково обґрунтованої схеми можливих меж, узагальнення історичної інформації, систематизацію природничих даних про регенерацію заплави, проведення поглибленого порівняльного аналізу та започаткування структурованого консультаційного процесу із зацікавленими сторонами.
Звернення до державних установ
У зверненні до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Національної комісії України у справах ЮНЕСКО організації-підписанти просять розглянути подану концепцію та робочу чернетку форми для внесення об’єкта до “Тіньового списку” конвенції (Tentative List Submission), підтримати започаткування офіційної процедури підготовки номінації, ініціювати створення міжвідомчої та експертної робочих груп та забезпечити подальшу координацію між органами влади, науковими установами та громадським сектором щодо підготовки номінаційного досьє.
Автори звернення також наголошують, що номінація Великого Лугу має для України не лише природоохоронне чи культурне значення. Вона розглядається як елемент деколонізації історичної спадщини, переосмислення наслідків радянських індустріальних трансформацій та міжнародний сигнал щодо необхідності збереження природної динаміки Нижнього Дніпра та запобігання новим масштабним перетворенням цієї території.
Крім того, відновлення природного русла річки та заплавного ландшафту на такій великій площі стане й безпрецедентним кейсом у виконанні загальноєвропейських цілей щодо відновлення природи до 2030 року. Цей факт може стати аргументом на користь вступу України до Європейського Союзу.
Джерело головного зображення: suspilne.media
