Екологічна складова відновлення України залишається недооціненою у звітах RDNA (RDNA (Rapid Damage and Needs Assessments — «Швидка оцінка завданих збитків та потреб»)). З 2023 по 2026 роки підхід еволюціонував від вузького фокусу на лісах до ширшого розуміння екосистем, проте RDNA 5 знову спростив аналіз. Біорізноманіття згадано лише в загальній оцінці збитків у 36 млрд доларів, а фінансування екологічних заходів становить близько 3,1 млрд — менше 1% від загальних потреб.
Останній звіт ігнорує національні природні парки, степи та водно-болотні угіддя, зосереджуючись на комерційному лісовому господарстві та базовому очищенні. У сільському господарстві пріоритет надано відновленню довоєнних систем, включаючи іригацію, тоді як громадські організації наполягають на агроекологічних інноваціях та кліматичній адаптації.
Виникає конфлікт між прискоренням відновлення та екологічними стандартами. RDNA орієнтується на швидке освоєння коштів та спрощення процедур, тоді як громадянське суспільство вимагає дотримання принципу ЄС «Не завдавати істотної шкоди» та врахування екосистемних послуг. На практиці екологічні перевірки обмежені, реєстри закриті, а контроль послаблений.
Принцип «Відбудувати краще, ніж було» залишається декларативним. Конкретні заходи щодо захисту довкілля та адаптації до зміни клімату у звітах майже відсутні. Фінансування не розрізняє кліматичні проєкти та звичайну модернізацію інфраструктури.
Незважаючи на обмежену участь суспільства у підготовці RDNA, тиск з боку ГО (громадських організацій) привернув більшу увагу до екологічних ризиків. Однак зберігається розрив між їхніми формальними вимогами, заснованими на парадигмі сталого розвитку, та реальною практикою відновлення в умовах війни.