Це чергова стаття з нашої серії, присвяченої дослідженню впливу війни на конкретні види тварин і рослин. Україна є домівкою для великої кількості ендеміків — видів, які зустрічаються лише в дуже конкретних місцевостях. Однією з таких рослин є волошка Пачоського — рідкісний вид, який міг би бути повністю знищений внаслідок російського вторгнення. Однак нещодавня експедиція встановила, що цей унікальний вид зберігся, хоча й досі перебуває під загрозою зникнення.
Волошка Пачоського (Centaurea paczoskii) росте лише в одному місці — на піщаних берегах долини річки Інгулець у Херсонській області. У 2026 році вчені з Української природоохоронної групи організували спеціальну експедицію на передову на півдні України, щоб вивчити вплив війни на біорізноманіття та розробити плани створення нових природних заповідників. Але головною метою було з’ясувати, чи вціліла волошка Пачоського.
Читайте також: 20 рослин, які можуть зникнути через війну Росії в Україні
Вченим відомі лише два місця, де росте Centaurea paczoskii — поблизу сіл Новогреднєве та Бобровий Кут. До війни було відомо близько 2000 екземплярів цієї рослини, що для степової рослини фактично означає “перебувати на межі зникнення”. Ці місця відомі з 1915 року, і з того часу не було виявлено жодних інших популяцій цього виду.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії ареал поширення цієї рослини опинився безпосередньо в зоні бойових дій. Саме в місці зростання цього виду відбулися запеклі бої, внаслідок яких було зупинено наступ російських військ на північ. Додаткову загрозу становили пожежі, будівництво фортифікаційних споруд, а також затоплення територій внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС.
Вперше цю рослину виявив відомий польський ботанік Йосип Пачоський. Однак він вважав її середньоазійським видом, і лише в 1930-х роках Михайло Котов з’ясував, що це є окремий вид, виявлений Пачоським. Після цього протягом 80 років ця волошка зникла з поля зору вчених і вважалася зниклим видом.
У 2008 році ботанік Іван Мойсієнко в рамках роботи над третім виданням Червоної книги України організував експедицію, однією з цілей якої був пошук волошки Пачоського. Вчені знайшли Centaurea paczoskii там, де їх описували Пачоський і Котов. Однак вид перебував під загрозою зникнення через проект заліснення ділянок у районі сіл Новогреднєве та Бобровий Кут. Вчені підготували звернення щодо недоцільності лісорозведення на цих територіях, тим більше, що там росли й інші рідкісні види, такі як, наприклад, кермечник злаколистий (Goniolimon graminifolium) або ковила дніпровська (Stipa borysthenica). З метою збереження волошки Пачоського та інших рідкісних видів було запропоновано створити заказник “Бобровий кут” площею 651 гектар та пам’ятку природи “Новогреднєвська” (21.5 га). Поки що рішення про заповідний статус територій не ухвалено.
Цьогорічна експедиція показала, що волошка Пачоського зберігається попри багато загроз, але тепер стикається щонайменше з однією додатковою проблемою — мінами. Тим не менш, цей унікальний український вид вижив, даючи надію на відновлення природи після закінчення війни.
Джерело головного зображення: Іван Мойсієнко
