Масова смертність дельфінів у Чорному морі: військовий ракурс

Валерія Колодєжна, Олексій Василюк спеціально для UWEC

В останні тижні експертам UWEC неодноразово ставили питання про «масову загибель» дельфінів у Чорному та Азовському морях. Цікавилися й причетністю до цього Чорноморського флоту чи інших підрозділів російської армії. Причиною такого інтересу стали заяви ЗМІ щодо загибелі від 3 до 5 тисяч дельфінів. Ми вирішили розібратися у цьому питанні.

Кажучи про екологічний вплив війни на навколишнє середовище, люди передусім мають на увазі вплив на суші. Але не меншою мірою вона впливає на Світовий океан. Біорізноманіття морів при цьому більш уразливе до воєнних впливів, ніж наземні екосистеми. Насамперед тому, що всі їхні води між собою пов’язані. Тому токсичне та шумове забруднення, зміна хімічного складу, температури вод так чи інакше впливають на всіх мешканців океанів та морів. Адже втекти тваринам із моря нема куди.

Три види китоподібних, що населяють води Чорного та Азовського морів, перебували під загрозою вимирання ще до початку бойових дій. Серед них два види дельфінів: афаліни (Tursiops truncatus) та білобочки (Delphinus delphis), а також ще один вид малих китоподібних – морські свині (Phocoena phocoena). Дельфіни занесені до Червоної книги України, охороняються Міжнародною Червоною Книгою, Червоною Книгою Чорного моря та Конвенцією з охорони китоподібних – ACCOBAMS.

На дельфінів впливають ті самі чинники, що й на нас із вами: вибухи боєприпасів, постріли, різного роду забруднення. Проте низка впливів (і в тому числі смертоносних), які є критичними для дельфінів, нам із вами взагалі не знайомі.

Можливі причини загибелі китоподібних

Про можливі причини загибелі китоподібних багато коментує і пише доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України та координатор проектів в Українському науковому центрі екології моря Павло Гольдін.

На думку вченого, слід розглядати кілька робочих гіпотез настільки численної загибелі китоподібних. Одна з них – це спалах інфекційного захворювання, яке може бути спричинене потраплянням стічних вод у море, або це може бути інфекція природного походження. Друга – це акустична травма від бойових дій, дія підводного шуму. Може бути ще третій фактор, який досі не виявлений або недостатньо досліджений.

Ймовірною причиною загибелі дельфінів є вплив кількох факторів. Можливо, тварини страждають від двох різних інфекцій у поєднанні з акустичним забрудненням. Також одночасно можуть впливати і інфекція, і акустична травма та інтоксикація.

Щоб зрозуміти, що відбувається насправді, потрібно проводити розтин мертвих тварин, брати зразки матеріалів та робити аналізи. Цим займаються колеги переважно у Туреччині, там працюють і українські дослідники по загальній програмі.

Далі ми розглянемо кілька факторів, які можна назвати ключовими для розуміння того, як війна впливає на дельфінів та всю екосистему Чорного моря.

Забруднення моря внаслідок руйнування інфраструктури

Хімічне та акустичне забруднення моря – це загроза першочергової значущості. Однак також варто врахувати, що внаслідок пошкодження каналізаційної або іригаційної систем у природні водоймища потрапляють стічні води. Вони не очищені, а отже, переповнені біологічними агентами та організмами, які можуть бути збудниками захворювань [Докладніше на you tube].

Саме такий випадок стався на металургійному комбінаті «Азовсталь» (місто Маріуполь, Донецька область), тяжкі бої за який тривали з 18 березня по 20 травня 2022 року. Крім житлових кварталів росіяни там зрівняли із землею складські приміщення та резервуари з токсичними речовинами, які зберігалися в очікуванні переробки.

Ці речовини могли потрапити у море, але сказати напевно, трапилося це чи ні, вчені поки що не можуть – вони просто не мають доступу для проведення аналізів. Крім того, на територію комбінату, розташованого безпосередньо на березі Азовського моря, російські війська скинули 714 тон у тротиловому еквіваленті.

Крім того, 14 травня 2022 року був зафіксований удар по «Азовсталі» із застосуванням запальних боєприпасів 9М22С із термітними шарами. На відео з цього обстрілу добре видно, як запальна суміш потрапляє також у море.

Враховуючи те, що територія «Азовсталі» – це великий промисловий майданчик на березі Азовського моря, вчені вважають, що більшість хімічних продуктів від вибухів внаслідок повітряного перенесення та змиву дощами опинилися в морі.

Також варто нагадати, що підводні човни під час випуску ракет також скидають у воду відпрацьоване ракетне паливо. Значний вплив на хімічний склад води надають боєприпаси, що потонули. Їхня вибухова речовина містить важкі метали, пластифікатори та стабілізатори.

Тому в нинішній ситуації дельфіни особливо вразливі, адже знаходяться на вершині трофічної піраміди моря, тому є кінцевою ланкою накопичення важких металів та інших забруднювачів.

Акустичне забруднення

Система світосприйняття дельфінів виходить з акустичних сигналів. Вони використовують ехолокацію для орієнтації у просторі.

Організм дельфінів діє за принципом живого сонара: прийняті сигнали, і ті, що передаються, допомагають їм орієнтуватися в просторі. Підводні човни видають сигнали на таких частотах, які можуть сприйматися дельфінами. Але сигнали від підводного човна голосніше сигналів дельфінів. Вони можуть стати джерелом стресу та акустичної травми, що вражає внутрішнє вухо дельфіна – орган навігації та слуху. В результаті тварина стає «сліпою».

Не маючи нагоди орієнтуватися, дельфіни не можуть визначити здобич і починають голодувати. Вони можуть розгубитися і панікувати, випадково запливаючи в скелі чи берег, деякі підриваються на морських мінах.

Таким чином, ультразвукові та шумові ефекти від кораблів заганяють дельфінів у рибальські пастки і змушують їх викидатися на узбережжя. Павло Гольдін також відмічає, що військові дії можуть спровокувати і перетворення моря на середу, непридатну для китоподібних на тривалий період: «Шумове забруднення може порушити життя багатьох рибних популяцій та змусити їх мігрувати. Це руйнує місцеву екосистему, що призводить до загибелі дельфінів. Це може загрожувати цілим субпопуляціям і мине багато років, перш ніж вони відновляться».

Павло Гольдін пропонує виділити такі критерії при оцінці шкоди навколишньому середовищу:

«Це критерії унікальності та смертоносності. Наприклад, якщо, не дай Боже, російський флот завтра знищить якусь унікальну ділянку в природному заповіднику чи заказнику, чи біосферному заповіднику. А у нас такі ділянки є і на морському дні, зокрема, у північно-західній частині Чорного моря – там, де точаться інтенсивні бойові дії. Не секрет для дослідників, що на такій ділянці затонув крейсер «Москва». Його відтягли якраз на середину заказника загальнодержавного значення, де він і затонув.

Отже, перший критерій – це унікальність: якщо завдають незворотної шкоди унікальній екосистемі, це дуже велика втрата. Якщо ці пошкодження є оборотними, то оцінка збитків залежить від часу, який буде потрібний екосистемі для відновлення. Якійсь ділянці може бути достатньо 5 років, десь знадобиться 50 років. Щось вдасться відновити завдяки зусиллям людини… У деяких випадках це мало допоможе.

Другий критерій, на який слід звернути увагу, це смертоносність. Тобто хто загине, скільки особин загине під дією якогось чинника. До таких чинників належить смертність від токсинів, високолетальних чи персистентних, тобто тривалої дії. Подібних небезпечних хімічних сполук досить багато у боєприпасах. Наприклад, це хлор та його сполуки.

До факторів смертоносності належать і збудники хвороб. Вони можуть потрапити в море як бактеріологічна зброя, так і випадково – через пошкодження якогось агрокомплексу. Їхнє поширення призводить до хвороби морських тварин, у тому числі тих же дельфінів. Цей механізм забруднення ми виявляли і до широкомасштабної війни, коли через стоки російських агроферм у Краснодарському краї дельфіни почали хворіти на токсоплазмоз. Шумове забруднення моря – для китоподібних також смертоносний фактор».

Чи слід вірити заявленим оцінкам смертності?

Вчені відзначають спалах загибелі цих тварин у поточному році. Також почастішали випадки, коли дельфінів знаходять на березі ще живими, тобто вони самі викидаються. Це також може бути наслідком того, що на них чинить тиск фоновий підводний шум російських військових судів. Гинуть переважно морські свині та білобочки, які є більш рідкісними.

Перші серії загибелі були відзначені у березні саме в Туреччині, коли на берег викинулося дуже багато (більше 100) дельфінів-білобочок. Далі подібні факти були зафіксовані в Болгарії та в Україні насамперед у Криму. Після цього надійшла інформація про те, що схоже відбувається і в Росії. Поодинокі випадки зафіксовані у північно-західній частині Чорного моря, тобто у румунському та українському секторах.

Вчені зараз ще далекі від точної кількісної оцінки. Але, на їхню думку, можна стверджувати, що спалах загибелі дійсно потужний, можливо, найпотужніший за останні 10 років. Поки йдеться про кілька сотень (не тисяч!) підтверджених на фото та відео випадків викидання дельфінів на берег, з них понад сто в Україні – переважно в Криму та на півдні Одеської області.

Кількість загиблих тварин швидше за все більше, ніж кількість тих, кого винесло на берег. Проте багато поширених у ЗМІ повідомлень про тисячі загиблих дельфінів значно перебільшені.
Варто також зазначити, що вчені кожної країни працюють у територіальних водах своїх держав, зокрема у 12-мильній зоні. В українців такої можливості немає. Через міни та інші загрози діє пряма заборона на вихід у море та дослідження узбережжя. Чи не єдине місце в Україні, де вчені мають хоча б якийсь обмежений доступ до берегової смуги, це кілька ділянок у межах міста Одеси. Тому українським вченим доводиться працювати або з території іншої країни (Туреччини чи Болгарії), маючи фізичний доступ до нашого спільного моря, або працювати дистанційно, використовуючи дані супутникового моніторингу.

В даний час вчені зайняті встановленням масштабів та причин підвищення смертності китоподібних у чорноморському басейні. До закінчення збору та обробки даних вони можуть скористатися лише гіпотезами. Кінцеві результати оцінки експертів планується подати наприкінці року. Проте вже сьогодні кожен, хто відпочиває, живе чи буває на березі Чорного моря, може допомогти вченим.

Як можна допомогти у зборі даних та у визначенні причин загибелі тварин?

Якщо ви бачите на березі живого або мертвого дельфіна, будь ласка, пишіть у месенджери або телефонуйте за телефонами: +38 067 390 01 18 (WhatsApp) +38 095 548 65 53 (WhatsApp, Telegram, Viber).

Повідомляти про виявлені випадки загибелі китоподібних можна також на сторінку у Facebook: https://www.facebook.com/ABDolphins/